Хворобу частіше спостерігають в районах з достатньою зволоженістю і за умов зрошення. Ураження рослин буває місцевим і дифузним. Місцеве проявляється появою на листках (з верхнього боку) розпливчастих хлоротичних плям, а з нижнього —білувато-сірого, а пізніше коричнево-фіолетового нальоту, який інколи виявляють і на верхньому боці листків. Дифузне ураження характеризується відставанням у рості і хлоротичністю рослин, на них утворюється менше пагонів, а у вологу погоду вони майже повністю вкриваються сірим нальотом.

Збудник хвороби — ооміцетний гриб Peronospora aestivales Sydow порядку Peronosporales. Він утворює ендогенну грибницю з гаусторіями, які розташовуються у клітинах рослин. Формує конідіальне і статеве спороношення (ооспори). Конідіальне є нальотом на органах рослин. Конідієносці багаторазово, дихотомічно розгалужені, 200-500 х 4-12 мкм, їх кінцеві гілочки розміщені під прямим кутом, прямі. Конідії одноклітинні, жовтувато-коричневі, широкоеліптичні, 12-37 х 9-27 мкм. У хлорофілоносних тканинах утворюються кулясті, з гладенькою або бугорчатою оболонкою ооспори діаметром 20-44 мкм.

Протягом вегетації гриб розповсюджується конідіями, а зберігається ооспорами на уражених рештках рослин, а також грибницею у живих тканинах рослин і насінні.

Хвороба дуже шкідлива. Уражені рослини всихають, насіння набуває щуплого вигляду, втрачає схожість або дає сходи з дифузним ураженням. В окремі роки несправжня борошниста роса може викликати недобір 25% і більше урожаю зеленої маси й насіння.