Захворювання виявляється у Поліссі, інколи в Лісостепу України. На листках і піхвах з'являються овальні або неправильної форми водянисті сіро-зелені плями з темно-бурою облямівкою. З нижнього боку листка на плямах утворюються слабопомітні білуваті подушечки, що є спороношенням збудника. Уражене листя передчасно відмирає, внаслідок чого продуктивність рослин знижується.

Збудник хвороби — незавершений гриб Marssonia secalis Oudem. (Rhynchosporiurn graminicea Hein.) родини Melanconiaceae, порядку Melanconiales. Його грибниця безбарвна або сірувата, під епідермісом утворює компактне сплетіння. На клітинах плодючої строми, яка складається з нечисельних клітин, формуються конідії 12-20 х 2,4-5,4 мкм. Вони безбарвні, двоклітинні, циліндрично-яйцеподібні, верхня клітина їх зігнута у вигляді садового ножа або дзьоба. Гриб уражує ячмінь, жито і багато диких злаків. Зберігається він на сходах падалиці і рослинних уражених рештках у вигляді грибниці, а поширюється під час вегетації рослин конідіями. Інкубаційний період від зараження до прояву хвороби — 5-14 діб, що залежить від температури повітря і стійкості сортів. На пізніх посівах ярого ячменю хвороба розвивається інтенсивніше. При сильному ураженні листя передчасно відмирає, що позначається на продуктивності рослин. Недобір зерна від хвороби може становити 3-4 ц/га, значно погіршуються пивоварні якості зерна. Відносно менше уражуються сорти ярого ячменю Роланд, Дружба та ін.