На молодих рослинах, сім'ядолях, нижніх листках і біля кореневої шийки стебла спочатку з'являються бурі плями, потім тканина у цих місцях руйнується і утворюються виразки у вигляді черепашок чи бурих перетяжок навколо стебла. Уражене стебло за сильного вітру переламується, і рослина гине.

Під час цвітіння і збирання льону хвороба проявляється у вигляді буро-коричневих, жорстких, іноді трохи вдавлених, з темною облямівкою, різко відмежованих плям на стеблах, гілочках і коробочках. Часто невеликі плями зливаються у суцільні.

Збудник хвороби — незавершений гриб Aureobasidium pullulans f. lini (Laff.) Cooke (Polyspora lini Laff., Kabatiella lini (Laff.) Karak.) порядку Melanconiales. Його гіфи безбарвні, з перетинками, розгалужені. На ранніх стадіях розвитку захворювання вони проникають у тканину кори рослини, використовують для живлення хлорофільні зерна, руйнують клітини між волокнами судинних пучків, знебарвлюючи їх. На грибниці утворюється безбарвне чи молочного кольору конідіальне спороношення. Конідієносці — 27 х 6,5 мкм — проникають через продихи рослин. На їхніх верхівках і по боках формуються циліндричні, яйцеподібні або зігнуті, безбарвні конідії. На одному конідієносці їх буває 1-7 (частіше 3-5). Конідії мають потовщену оболонку з дрібнозернистим вмістом. Ширина їх — до 4 мкм, а довжина — від 9 до 20 мкм. Коли конідії опадають, на їх місці утворюються нові. За несприятливих умов грибниця розпадається на хламідоспори. Розповсюджуються конідії під час вегетації рослин за допомогою вітру, дощу і комах, особливо льонової блохи.

На насінні льону гриб частіше перебуває у зовнішній оболонці у вигляді гіф грибниці, на якій при проростанні насіння знову з'являється конідіальне спороношення. За сприятливих умов розвитку грибниця може проникати всередину насіння майже до зародка.

Життєздатним гриб у сухому насінні може бути протягом 2,5 року, а у грунті на уражених рештках рослин — до 2 років.

Збудник ламкості стебел льону уражує рослини багатьох родин. Його диференціюють на фізіологічні раси й біотипи. Високостійких до хвороби сортів серед районованих в Україні немає.

Ламкість стебел — дуже шкідливе захворювання. Воно може зумовлювати зрідження посівів, погіршення якості волокна на 3-4 номери і схожості насіння. За сильного розвитку хвороби недобір урожаю насіння та соломи досягає 50%.