Сажкові захворювання

Російська назва: 
_
Вражує культури: 
Злакові трави
Тип збудника: 
Гриб
Збудник: 
Ustilago crameri Koern., Urocystis macrospora Lira, Ustilago festucarum Lira., Urocystis dactylidina M.Chochr., Ustilago salvei Berk et Br., Entyloma dactylidis Ciff., Entyloma camusianum Наr., Ustilago alopecurivora Lira.
Сажкові захворювання виявляють на всіх злакових травах. Збудниками їх є базидіальні гриби порядку Ustilaginales.
На могарі сажка проявляється на зав'язі суцвіття, які здуваються, набувають овальної або кулястої форми. Ці здуття діаметром 2-5 мм, заповнені пухкою, порошистою, чорно-бурою масою спор. Незруйнованими, але деформованими залишаються колоскові і квіткові лусочки, крізь які просвічується спорова маса.
Збудник хвороби — Ustilago crameri Koern. Теліоспори його кулясті, овальні або кутасті, 6,3-11,7 мкм у діаметрі, з червоно-бурою гладенькою оболонкою. Зараження рослин відбувається під час проростання зерна. Патоген уражує також чумизу.
На костриці сажка проявляється на листках і їхніх піхвах у вигляді поздовжніх, лінійних смужок бархатисто-чорного кольору, заповнених чорною споровою масою, що легко розпорошується після руйнування епідермісу.
Збудниками сажки костриці є два види гриба — Urocystis macrospora Lira і Ustilago festucarum Lira. У першого теліоспори зібрані в округло-довгасті клубочки, у яких є 1-3 центральних коричневих плодучих клітин діаметром 7-16 мкм, і 4-12 периферійних жовтуватих неплодучих клітин розміром 4-12 х 1-6 мкм. У другого гриба теліоспори бурі або чорні, кулясті чи еліптичні, 10-16 х 8-14 мкм. Між собою не склеєні, й оболонка їх вкрита циліндричними бородавками.
На грястиці збірній сажка проявляється на листках й буває двох типів: у вигляді чорних або темно-бурих штрихів та темних або коричневих двобічних плям довжиною 0,5-4,0 мм.
Збудниками першого типу сажки є гриби Urocystis dactylidina M.Chochr. і Ustilago salvei Berk et Br. У першого теліоспори зібрані в кулясті чи яйцеподібні клубочки, які мають 1-4 (переважно два) плодучих чорно-бурих, гладеньких, округлих чи еліптичних центральних клітин, 9-21 х 8-16 мкм, і 5-11 периферійних безбарвних або світло-коричневих стерильних клітин, 7-14 х 3-5 мкм. У другого гриба теліоспори не склеєні між собою, кулясті чи еліптичні, 8-12 х 7-11 мкм, з темно-фіолетовою оболонкою, вкритою високим сітчастим потовщенням, яке іноді помилково називають бородавкою. Обидва гриба заражають рослини під час проростання насіння.
Збудник другого типу сажки — Entyloma dactylidis Ciff. Теліоспори гриба неправильно-кулясті, кутасті або подовжено-овальні, 16-17 мкм у діаметрі, з гладенькою коричневою оболонкою, склеєні у щільну масу. Проростають у тканинах рослини-живителя без періоду спокою й утворюють циліндричні базидії, на верхівках яких попарно з'єднані, видовжені базидіоспори. Зараження рослин може відбуватися протягом всієї вегетації.
На тимофіївці і лисохвості найбільш розповсюджена листова сажка, яка утворює двобічні плями чорного кольору у вигляді довгастих, коротких коростинок довжиною 0,3-0,5 см. Збудник цієї сажки на тимофіївці — Entyloma camusianum Наr. Його теліоспори спочатку склеєні у грудочки, а пізніше бувають поодинокі. Вони коричневі, кутасті чи округлі, з гладенькою оболонкою, 8-14 мкм у діаметрі. Зараження відбувається під час вегетації рослин.
На лисохвості хворобу викликає Ustilago alopecurivora Lira. Його теліоспори розміром 8-13 х 7-14 мкм, зібрані у групи або поодинокі, еліптичні чи кутасті, з темно-коричневою гладенькою оболонкою. Зараження рослин відбувається під час їх вегетації.
Збудники сажкових хвороб злакових трав зберігаються на насінні і рештках уражених рослин.
Для запобігання розвитку сажкових хвороб важливо вчасно збирати насіння з неуражених ділянок і протруювати, а також ретельно заорювати післязбиральні рештки.