Зустрічається скрізь, але найбільше шкідливий у районах з підвищеною вологістю. Хвороба звичайно проявляється у другій половині вегетації рослин, але інколи її можна спостерігати і на сходах. Уражуються листя, стебла і навіть колоскові лусочки. На них з'являються залежно від збудника світлуваті, жовтуваті і ясно-бурі плями. На них з обох боків листків у великій кількості утворюються чорні пікніди. У випадках масового ураження рослин листя і стебла передчасно усихають.

Збудниками септоріозу ячменю є незавершені гриби роду Septoria Fr., родини Sphaeropsidaceae, порядку Sphaeropsidales: S.hordei Gacz., S.graminum Desm. і S.nodorum Berk.

При ураженні S.hordei і S.nodorum спочатку з'являються світлі й жовті, неясні, а пізніше розпливчасті плями. S.graminum проявляє себе ясно-бурими плямами, які пізніше стають білуватими, з темною облямівкою. У S.hordei пікніди діаметром 125-200 мкм, а пікноспори безбарвні, прямі, мають 3-5 поперечних перетинок, 25-35 х 3-3,5 мкм. S.nodorum має пікніди діаметром 140-210 мкм, а пікноспори безбарвні, вузькоциліндричні, прямі або трохи зігнуті, з перетинками, 15-25 х 2-3 мкм. У S.graminum пікніди до 150 мкм у діаметрі, а пікноспори безбарвні, ниткоподібні або зігнуті, з невиразними перетинками, 50-75 х 1-1,5 мкм.

Під час вегетації ячменю патогени поширюються пікноспорами за допомогою вітру і крапельок дощу на відстань до 100 м. Проростають у крапельках вологи при температурі 9-28°С (оптимум 20-22°С). Інкубаційний період хвороби триває 6-9 днів. За час вегетації рослин патогени дають кілька поколінь. Зимують вони пікнідами на уражених рештках рослин і нерідко на зимуючих злаках, а навесні зараження вегетуючих рослин відбувається від пікноспор. Недобір урожаю зерна ячменю від септоріозу при сильному його розвитку може становити 20-30%.

Стійких до хвороби сортів немає.