Уражуються всі надземні частини рослин, особливо листя і його піхви. Хвороба проявляється у двох формах. При першій на уражених органах плями вузькі, спочатку світло-сірі, а потім буро-сірі, з вузьким червонуватим обідком, у них групами формуються пікніди. При другій формі плями білясті, витягнуті, з вузьким бурим обідком, у них пікніди формуються поздовжніми рядами.

Збудниками хвороби є незавершені гриби порядку Sphaeropsidales, роду Septoria Fr.; першої форми — Septoria panici-miliacei Zubina, а другої форми — Septoria graminum Desm.

У S.panici-miliacei пікніди крапкоподібні, чорні, діаметром 70-100 мкм, а пікноспори ниткоподібні, 50 х 5 мкм, світло-зелені, з 5-7 поперечними перетинками. У S.graminum пікніди теж чорні, діаметром до 150 мкм, а пікноспори ниткоподібні, прямі або зігнуті, закручені, безбарвні, 50-75 х 1-1,5 мкм, з невиразними перетинками. Під час вегетації збудники септоріозу розповсюджуються пікнідами. Проростають пікноспори при наявності краплинної вологи і температурі повітря 3-32°С (оптимум 18-23°С). Інкубаційний період хвороби за сприятливих умов — 8-11 діб.

Зберігаються гриби на уражених рештках рослин, у скирдах соломи, а інколи на насінні пікнідами з пікноспорами.

Збудники септоріозу проса уражують багато злакових культурних рослин і бур'янів, рештки яких теж можуть бути додатковим джерелом інфекції.

Недобір урожаю при сильному розвитку септоріозу може досягати 15% і більше.

Стійких до хвороби сортів проса поки що немає.