Захворювання поширене скрізь, особливо в низинах і при випаданні великої кількості опадів. Уражуються стебла та суцвіття. На стеблах бурі плями, які вкриваються сіро-коричневим нальотом. Згодом у цих місцях з'являються склероції. На суцвіттях, особливо при підвищеній вологості повітря, утворюється сірий наліт, і вони загнивають. При значних опадах сіра гниль може розвиватися після збирання коноплі (у снопах і суслонах). ,

Збудником хвороби є гриб-поліфаг Botrytis cinerea Fr. (див. Сіра гниль гречки). Зберігається він у формі склероціїв на рослинних рештках і в грунті. Іноді склероції зустрічаються у насінні коноплі як домішка.

Шкідливість сірої гнилі полягає в мацерації стебел (відділення лубу від деревини), що призводить до їх ламання, зменшення виходу і міцності волокна. В уражених суцвіттях насіння або не розвивається, або стає щуплим.

Сіра гниль інтенсивніше розвивається в загущених посівах і на коноплі, збирання якої затримується.

Відносно менше уражується сорт Південно достигаючі однодомні 31.