Досить поширене захворювання головчастої і цвітної капусти. Молоді рослини уражуються рідше. Хвороба частіше проявляється на початку утворення качана або головки цвітної капусти. На сім'ядолях і листках ураженої розсади з'являються маслянисті плями, внаслідок чого рослини недорозвиваються, інколи гинуть.

У фазі зав'язування качана зовнішні листки буріють. При вологій погоді вони ослизнюються і гинуть, тому хворобу ще називають мокрою гниллю. У суху погоду уражені ділянки листків засихають, стають тонкими і прозорими. Хвороба часто викликає загнивання внутрішньої частини головки, а а качанах утворюється порожнина. Уражені головки недостиглими відпадають від качанів і мають неприємний запах.

З незначно ураженою внутрішньою частиною головки капусти, закладені на зберігання, при підвищеній температурі швидко загнивають. Від ураженої капусти за умов зберігання уражується і здорова. У слабоуражених качанів, висаджених на насінники, за умов підвищеної температури внутрішня частина швидко згниває й залишається тільки зовнішній шар тканини. Такі насінники випадають.

На цвітній капусті слизуватий бактеріоз викликає розпадання головки на сегменти, листки втрачають тургор й обпадають.

Збудником хвороби є бактерії Erwinia carotovora pv. carotovora Bergey., E. aroideae Holland та Pseudomonas fluorescens Mig. Під час вегетації рослин вони поширюються капустяною мухою, клопами та іншими шкідниками. У кишковому тракті клопів бактерії можуть зимувати. Основним джерелом інфекції є уражені залишки капусти, а також хворі качани, висаджені на насінники. Бактерії можуть передаватись з насінням. Оптимальні умови для розвитку слизуватого бактеріозу — температура 20-25°С і вологість повітря 50%. У роки з рясними дощами слизуватий бактеріоз може зумовлювати великі втрати врожаю. Уражена капуста непридатна для споживання.