Ураження нагадує летючу сажку — елементи волоті перетворюються у чорну спорову масу. Але при цьому захворюванні від колосків залишаються тонкі, сріблясті плівки, які прикривають спори. Створюється таке враження, -ніби на волоті сформувались чорні зерна. Тому таку сажку іноді називають покритою. При захворюванні гілочки суцвіття вкорочуються, і волоть має компактний вигляд.

Збудником твердої сажки є гриб Ustilago kolleri Wille (U. Laevis Mgn.). Його теліоспори чорно-оливкові, гладенькі, кулясті, 4,6-8,1 мкм, частіше 6,3 мкм у діаметрі. Основна маса теліоспор розпорошується під час збирання врожаю і потрапляє на зерно або під його плівки. Біологія майже така, як і біологія Ust. avenae. На вологому зерні теліоспори твердої сажки проростають так само, як і спори летючої, але при підсушуванні його грибниця під плівкою розпадається на геми і так зберігається до сівби. Рослини заражуються під час проростання насіння як від гем, що активізуються, так і від грибниці, яка утворюється внаслідок проростання теліоспор.

Шкідливість твердої сажки вівса така сама, як і шкідливість летючої. Підвищену стійкість до сажки мають сорти Черкаський 1, Льговський 1026 та ін.