Хвороба проявляється вогнищами у багатьох районах України. Навесні після танення снігу на рослинах озимих пшениці, жита, ячменю і деяких злакових травах, а також на грунті, що їх оточує, з'являється повстяна грибниця. Уражені рослини втрачають зелений колір, буріють і в'януть.

Збудниками тифульозу є базидіальні гриби родини Clavariaceae, роду Typhula: T.incarnata Lasch. et Tr. (T.itoana Imai), T.borealis M.Chohr. (T.idahoensis Ramsb.) та ін. Вони зберігаються у грунті і на рослинних рештках протягом літа у вигляді округлих або приплюснутих темно-коричневих чи майже чорних склероціїв. Восени при високій вологості грунту і повітря, при температурі 2-10°С склероції проростають, утворюють повстяну грибницю, яка розростається між піхвами листя, у кореневій шийці рослин і на поверхні грунту. Пізніше на грибниці утворюються склероції. Під дією ультрафіолетових променів іноді з них формуються плодові тіла — рожеві циліндричні або булавоподібні базидії з ніжкою. У базидіях формуються базидіоспори. Вони еліптичні, 7-11 х 2,5-5 мкм, а у T.incarnata — яйцеподібні, 8-14 х 3,8-8 мкм. Базидіоспори також можуть бути джерелом інфекції. При значному випріванні озимих ярові культури доводиться пересівати або підсівати. При більш слабкому ураженні рослини можуть одужати, якщо навесні своєчасно провести підживлення посівів азотними добривами і боронування.

Підвищену стійкість до випрівання мають сорти озимої пшениці Киянка, Лютесценс 7 та ін.