Хвороба зареєстрована у Поліссі України. Зустрічається вогнищами на сходах, але частіше навесні після перезимівлі рослин, особливо у роки з різкими змінами погоди.

Уражені рослини восени набувають темно-зеленого кольору і нерідко мають вигляд «ошпарених окропом». Навесні у них нижні листки відмирають і лежать на грунті, часто вкриті брудно-сірою грибницею. Верхнє листя жовтіє й відмирає. Нові листки, що утворюються, мають вузьку жорстку пластинку і ростуть вертикально. В пазухах листків у загущених посівах часто утворюється біла грибниця із щільно укладених гіф. Вузол кущення уражених рослин розсмиканий, надземна частина його легко відділяється від коріння. Між здоровою і мертвою тканинами рослин часто з'являється червоно-коричнева смуга.

У пазухах листків і всередині стебла, а іноді під епідермісом листя та на коренях формуються склероції патогена. Спочатку вони білі або блідо-жовті, а пізніше темно-бурі і навіть чорні, кулясті, кутасті або плоскі, діаметром 0,5-5 мкм. Розташовані вони поодиноко або купками по 1-5.

Збудниками тифульозу є базидіальні гриби роду Typhula Fr.et Korst. (T.graminum Karst.,T.incarnata Lasch.et Fr.,T.idahoensis Ramsb.) родини Clavariaceae, порядку Clavariales.

Восени або навесні склероції проростають, утворюють грибницю або булавоподібне плодове тіло, 2,5-7 х 0,2-2,7 мм, яке має тонку ніжку, 1,5-7 х 0,2-0,7 мм.

Плодові тіла мають базидії з чотирма стеригмами, на яких утворюются еліптичні безбарвні базидіо-спори 6-13 х 3-6 мкм. Від базидіоспор починається зараження рослин.

Гриб T.incarnata уражує рослини жита при зниженій температурі під снігом. Мінімальна температура для його росту трохи вища 0°С, оптимальна 9-13°С, максимальна 30°С. Інтенсивний ріст грибниці спостерігається при вологості повітря 100%.

Частіше ураження спостерігається на важких запливаючих грунтах, особливо на ділянках, що заросли пирієм, який є резер-ватором інфекції.

Сильно уражені рослини гинуть, що викликає зрідження посівів.

Рослини, що видужують, мають вдвічі меншу продуктивність стебел, а кількість зерен у колосі і їх загальна маса зменшується на 30-40%. Стійких до хвороби сортів жита немає.