Хворобу виявляють у Поліссі України. Уражуються майже всі види люпину, але найбільше жовтий. На стеблах і піхвах листків спочатку з'являються невеликі, видовжені або овальні, темно-бурі плями. Пізніше, особливо при підвищеній вологості повітря, вони швидко збільшуються, вкривають майже все стебло, і на них утворюються чорні крапки — пікніди. Уражені рослини передчасно засихають.

Збудник хвороби — незавершений гриб Phomopsis leptostromiformis Bubak порядку Sphaeropsidales. Його пікніди розташовані рядами, чорні, 100-200 мкм у діаметрі, напівкулясті, із сосочками. У кожній з пікнід є багато камер з вивідними отворами. Пікноспори дрібні, 5-9 х 1,5-2,5 мкм, одноклітинні, циліндричні, видовжені, із заокругленими кінцями, безбарвні. Гриб розповсюджується пікноспорами під час вегетації рослин. Зберігається пікнідами, грибницею і склероціями на уражених рештках рослин. Інколи на останніх, після перезимівлі у природних умовах на грибниці патогена поряд з пікнідами утворюються строми з кількома перитеціями, 250-400 мкм в діаметрі. Сумки у них витягнуті, циліндричні, 50-80 х 10-15 мкм, сумкоспори світло-жовті, одноклітинні, 16-18 х 5-7 мкм. У сумчастій стадії гриб має назву Diaporthe lupini Hark.

У грунті на рештках рослин патоген може зберігатись 5-6 років. Недобір урожаю від хвороби досягає 20% і більше. Стійких до хвороби сортів люпину немає.