Проявляється пожовтінням листків нижнього і середнього ярусів. Починається воно з верхівки листків, а потім поширюється вздовж країв і поміж головними жилками. Тканини вздовж жилок і біля основи листка довго залишаються зеленими. Уражені листки ширші, але коротші, недостатньо гладенькі, більш щільні й ламкі. Після ураження середніх і старих листків захворювання охоплює внутрішні листки рослини в міру їхнього розвитку. При ураженні жовтяницею ситоподібні трубки й прилеглі до них клітини відмирають, наповнюються жовтою слизуватою масою. Оболонки уражених клітин жовтіють і бубнявіють. Таке явище спостерігають спочатку на жилках листків, потім на черешках, а затим на судинно-волокнистих пучках кореня. Жовтяницю викликають два віруси — Beet yellows virus та Beet mild yellowing virus. Перший зумовлює некротичну форму і більш розповсюджений, другий — слабке пожовтіння. Переносниками вірусів жовтяниці є попелиці Aphisfabae і Myzus persicae.

Зберігаються віруси у насіннєвих коренях, якщо були уражені маточні буряки. Джерелом інфекції можуть бути також бур'яни: лобода, кульбаба, щириця та ін. Жовтяниця — дуже шкідливе захворювання. Врожай коренів, уражених цією хворобою, може зменшуватися більш, як на 40, а цукристість — на 1,5-3,0%.