В Україні хвороба відсутня і є об'єктом зовнішнього карантину. Вона виявлена в Австралії, Китаї і на Кіпрі. Проте в південних областях України існують кліматичні умови для її розвитку.

На початку розвитку захворювання на листках і листкових піхвах з'являються вузькі білі подовжені смуги. Пізніше листки скручуються і робляться слизькими. При підвищенні вологості повітря слиз утворюється у великій кількості і капає з рослин. Стебла згинаються, рослина відстає в рості. Колос формується потворним, він часто залишається у пазусі листка, ущільнюється і перетворюється у безформну масу, яка вкривається яскраво-жовтим слизом. У суху погоду слиз підсихає, твердіє і набуває вигляду жовтої коробочки. На полі хворобу виявляють вогнищами. Хворі рослини врожаю не дають.

Захворювання викликають бактерії Corynebacterium michiganense pv. tritici Dey et Kemp (C.tritici Burkh.). Вони розповсюджуються з ураженим насінням, а під час вегетації рослин — пшеничною нематодою.

Проти бактеріальних хвороб пшениці важливе значення має створення і впровадження у виробництво стійких сортів, збір насіння із здорових ділянок і його протруєння, заборона посіву пшениці по зернових колосових культурах, дотримання технології вирощування культури, розробленої для кожної зони і обов'язкове виконання карантинних заходів, які гарантують запобігання проникненню в країну жовтого бактеріозу.