Зробив аналіз грунту. для отримання урожаю кукурудзи 110 ц\га потрібно кг. д.в.\га Азот- 179 фосфор - 42 калій 175. Питання чи може так багато не хватати калія в чорноземі?
Якщо врахувати в яку Вам копієчку обійдеться стільки калію, радив би зробити ще 2 аналізи. Якщо використовуєте оранку візміть в одну пробу з 10см в іншу з 30см. Якщо не орали хочаб 3-4 роки візміть з 10,20і30см. Щось мені підказує, що результати будуть іншими. По грошам це вийде 600-900грн. По друге в аналізі написано"вміст калію гідралізованого мг\кг грунту", тут потрібно віднестись трохи з поправкою. Рослині не потрібна вся доза калію і фосфору під корінь. Шукаючи ці елементи рослина розвиває коріння, яке в свою чергу в майбутньому в спеку постачатиме воду. Плюс виділення коріння розчиняють недоступний фосфор і калій. В залежності від кліматичних особливостей від 20%до40% цих елементів додатково буде вивільнено гідролізовано і спожито рослиною. А от азот, в залежності від попередника, можна підкорегувать.
Тема удобрення сьогодні актуальна як ніколи. Ціна на добрива напряму залежить від ціни на природній газ. Зараз можна знайти дууууужее важливі і цікаві роботи по менеджменту азоту написані і ті що знаходяться в роботі Рея Варда, Синтії Ґрант, Енді Бутсуми та багато інших. Основна думка цих робіт в тому, що кількість азоту внесеного з добривами можна використати повторно, адже з урожаєм різних культур кількість азоту, що виноситься, дуже різниться, тому управління азотом є новою нішею в економіці господарства.
Технологія вирощування кукурудзи ПОПЕРЕДНИКИ КУКУРУДЗИ Найвищі врожаї кукурудзи в Степу після озимої пшениці, попередниками якої були чорний пар або багаторічні трави. У північно-західних степових районах, де більш сприятливі умови зволоження, пшениця забезпечує високий урожай після другої озимини в ланці з багаторічними травами, а також після цукрових буряків і гороху. На родючих ґрунтах при достатньому удобренні і високій культурі землеробства кукурудзу можна вирощувати повторно протягом 3 – 4 років, що застосовується у господарствах з високорозвиненим тваринництвом. У південному Степу не слід сіяти кукурудзу після культур, які сильно висушують ґрунт (суданська трава, соняшник, цукрові буряки). Кращими попередниками кукурудзи в Лісостепу і на Поліссі є озима пшениця, зернобобові культури, картопля, а в районах достатнього зволоження — цукрові буряки. У степових та лісостепових районах кукурудзу на силос вирощують також післяукісно і післяжнивно. Кукурудза у сівозміні є добрим попередником для ярих зернових культур, а при своєчасному збиранні — для озимих. ОБРОБІТОК ГРУНТУ Кукурудза, розвиваючи велику кореневу систему, 70 % якої розміщується в орному шарі, дуже реагує на глибину оранки. У зв’язку з цим основний обробіток ґрунту включає глибоку зяблеву оранку з попереднім лущенням або без нього, якщо кукурудзу розміщують після картоплі чи цукрових буряків. На чистих полях обмежуються одним лущенням на 6 – 8 см, на забур’янених кореневищними бур’янами проводять дворазове лущення важкими дисковими боронами БДТ-3, БДТ-7 або лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15 на глибину 10 – 12 см. На полях, забур’янених багаторічними коренепаростковими бур’янами, перший раз лущать поле дисковими лущильниками на 6 – 8 см, а другий — лемішними ППЛ-10-25 при з’явленні розеток бур’янів на глибину 12 – 14 см. Якщо проростання бур’янів продовжується, їх знищують плоскорізним обробітком. На чорноземах звичайних і південних оранку проводять плугами з передплужниками ПЛН-5-35, ПЛН-6-35 на глибину 27 – 30 см; на чорноземах змитих малогумусних, каштанових ґрунтах 25 – 27 см; на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся на 20 – 22 см з поглибленням орного шару до 35 – 40 см (краще двоярусними плугами ПНЯ-4-40 із знятими полицями на нижніх корпусах). Для повного знищення осоту перед лемішним лущенням площу, засмічену бур’янами у фазі розеток, обприскують розчином гербіциду — амінної солі 2,4Д у дозі 4,0 – 6,0 кг/га за препаратом (у 200 – 300 л води). Проти багаторічних злакових вегетуючих бур’янів вносять раундап (6 – 8 кг/га за препаратом) або фосулен (3 – 6 кг/га в 150 – 200 л води). Зяблеву оранку проводять плугами з передплужниками (ПЛН-4-35, ПЛН-6-35, ПГК-9-35, ПЯ-3-35) на глибину 27 – 30 см, а на змитих дерново-підзолистих ґрунтах — на глибину орного шару. При розміщенні кукурудзи після кукурудзи краще проводити зяблевий обробіток ґрунту двоярусними плугами, які при глибині оранки 27 – 32 см повністю заорюють післяжнивні рештки навіть без їх подрібнення дисковими лущильниками. У районах поширення вітрової ерозії застосовують плоскорізний обробіток ґрунту, який включає розпушування ґрунту після збирання зернових культур голчастими боронами (БИГ-3) на 5 – 6 см, дворазове розпушування плоскорізами (КПЕ-3,8, КПП-2,2): перше на глибину 10 – 12 см, друге — в агрегаті з боронами БИГ-3 і кільчасто-шпоровими котками на 12 – 14 см та зяблевий обробіток плоскорізами (ПГ-3,5, КПГ-250, КПГ-2,2) на 27 – 30 см. На схилах різної крутизни проводять щілювання ґрунту щілерізами ЩН-2-140, ЩП-3-70 на глибину 45 – 50 см, при відстані між щілинами 1,4 – 4 м. Щілювання поліпшує вологопроникність ґрунту і зменшує руйнівний стік води. На схилах складної конфігурації застосовують контурний обробіток ґрунту, рекомендований Українським інститутом землеробства УААН. Рано навесні, як тільки настає фізична стиглість ґрунту, вирівнюють поверхню ріллі вирівнювачами-планувальниками ВПН-5,6, ВП-8 або волокушами ВВ-2,5, зубовими боронами БЗТС-1,0, спрямовуючи агрегати під кутом 45° до напрямку оранки. На важких ґрунтах використовують комбіновані ґрунтообробні машини РВК-3, РВК-3,6 або ВГ-5,6. Під час весняної підготовки ґрунту застосовують основні (базові) гербіциди проти однорічних злакових і двосім’ядольних бур’янів — так звані гербіциди ґрунтової дії, наприклад, ерадикан в дозі 4,5 – 8 л/га, прімекстра (4 – 5 кг/га), трофосупер (2,5 – 3,4 л/га), харнес (1,5 – 3 кг/га) та ін. Вносять їх машинами ПОУ, ОШТ-1, ОПШ-15, ОПШ-15-01 при настанні оптимальних строків сівби кукурудзи і не пізніше як через 15 – 20 хв заробляють у ґрунт дисковими боронами БДТ-3, БДТ-7 або комбінованими агрегатами РВК-3, РВК-3,6, КПШ-8,4, КАПП-8,8 на глибину 10 – 12 см. Передпосівну культивацію проводять на глибину 5 – 7 см культиваторами УСМК-5,4, КПС-4, що обладнані вирівнювальними дошками та роторними котками. Замість ґрунтових застосовують технологічні гербіциди, які вносять безпосередньо під передпосівну культивацію. Це, зокрема, дуал (1,6 – 2,1 кг/га), ротаприм (6 – 8 кг/га), ацетал (3 – 4 кг/га) та ін. Їх вносять у вигляді водних розчинів з витрачанням 200 – 300 л води на 1 га. УДОБРЕННЯ За інтенсивної технології вирощування під кукурудзу використовують органічні й мінеральні добрива. Гній або торфогнойові компости вносять зазвичай під зяблеву оранку. Норму гною розраховують за вмістом у ньому азоту (5 кг в 1 т). У середньому вона становить 30 – 40 т/га. Така норма азоту у складі гною забезпечує найбільшу віддачу добрив і не забруднює навколишнє середовище. Для вирощування кукурудзи після неудобрених попередників на дерново-підзолистих, сірих лісових ґрунтах Полісся і північно-західних районів Лісостепу необхідні норми підстилкового гною не менше 40 – 50 т/га, на чорноземах Лісостепу 30 – 40 т/га, на чорноземах звичайних, каштанових ґрунтах півдня 25 – 30 т/га. Рідкий гній вносять з розрахунку 80 – 100 т/га і негайно заробляють у ґрунт. З органічних добрив використовують також різні компости, а на Поліссі приорюють зелену масу післяукісного люпину, яку за ефективністю можна прирівняти до внесення 20 – 30 т/га гною. Повні мінеральні добрива під заплановану врожайність вносять: у степових і лісостепових районах недостатнього і нестійкого зволоження під зяблевий обробіток або навесні локальним способом на глибину 10 – 12 см перед внесенням базового гербіциду. При розкиданні добрив їх заробляють у ґрунт одночасно із базовим гербіцидом. На Поліссі і в західних районах Лісостепу на достатньо зволожених ґрунтах легкого механічного складу восени вносять фосфорно-калійні добрива, а навесні — азотні. У рядки дають фосфорні добрива (Р10–15), а на Поліссі — складні гранульовані (нітрофоски, нітроамофоски) також у нормі за фосфором 10 – 15 кг/га. Рідкі азотні добрива (аміачну воду) можна вносити разом з базовими гербіцидами. Кукурудзу за інтенсивної технології вирощування здебільшого не підживлюють. Проте в разі потреби вносять азотні добрива у фазі 5 – 6 листків, а на Поліссі — повне мінеральне добриво з розрахунку N30Р30К30. Орієнтовні норми мінеральних добрив для одержання врожаю зерна 50 – 80 ц/га на фоні гною становлять: на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся — N40Р100К120, дерново-підзолистих ґрунтах Закарпаття — N120Р120К120, чорноземах глибоких правобережного Лісостепу — N90Р80К80, чорноземах глибоких опідзолених, сірих лісових ґрунтах правобережного Лісостепу — N90Р90К90, чорноземах опідзолених, сірих лісових ґрунтах лівобережного Лісостепу — N70Р70К70, чорноземах звичайних Степу — N60Р60К60, на чорноземах південних — N60Р60К30. Під кукурудзу вносять також мікродобрива як безпосередньо у ґрунт — при зрошенні разом з поливною водою в поєднанні з гербіцидами (гербигація), так і при передпосівній обробці насіння або одночасно з позакореневим підживленням рослин. В останні роки практикують внесення у ґрунт так званих комплексонів (спеціальних кислот), за допомогою яких мікроелементи перетворюються на біологічно активні форми, та комплексонатів — сполук комплексонів з мікроелементами. Ці сполуки вносять у ґрунт у суміші з мінеральними добривами, застосовують для передпосівної обробки насіння, а також позакореневого підживлення рослин. Серед мікродобрив під кукурудзу використовують: бормагнієві (30 – 35 кг/га), сульфат цинку (0,8 – 1 кг на 1 т насіння), сульфат марганцю (0,7 – 0,9 кг/т), марганізований суперфосфат (2 – 3 ц/га) у ґрунт до сівби або під час сівби (0,5 – 1,5 ц/га) в рядки; молібденізований суперфосфат (2 – 3 ц/га) у ґрунт до сівби або (40 – 50 кг/га) під час сівби в рядки, піритний недогарок (3 – 5 ц/га) під основний обробіток ґрунту (із внесенням у сівозміні не більше одного разу за 4 – 5 років). ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ДО СІВБИ, СІВБА Насіння кукурудзи готують до сівби на спеціалізованих калібрувальних заводах, де його доводять до високих посівних кондицій: висушують до вологості 13 – 14 %, калібрують (за товщиною, шириною та довжиною) на фракції, інкрустують, протруюють вітаваксом 200 (2 кг/т), максимом 025 (1 кг/т) та іншими препаратами. Відповідно до державного стандарту, насіння товарних гібридів (F1) має задовольняти таким нормам якості: мати типовість мінімум 98 %, схожість не менше 92 %, чистоту не менше 98 %, насіння сортів (рН 1 – 3) не менше 87 % та чистоту не менше 98 %. Особливо високої якості має бути насіння при сівбі кукурудзи в допустимо ранні строки. Строки сівби кукурудзи залежать від біологічних особливостей гібриду або сорту, ґрунтово кліматичних і погодних умов. Кукурудзу на зерно і силос висівають, коли ґрунт прогріється на глибині 10 см до 10 – 12 °С, а холодостійкі гібриди і сорти — до 7 – 9 °С, використовуючи сівалки СПЧ-6М, СУПН-8. Основний спосіб сівби пунктирний з міжряддям 70 см. Вища продуктивність посівів кукурудзи забезпечується при дотриманні густоти середньостиглих гібридів і сортів: у південних посушливих районах Степу 25 – 30 тис. рослин на 1 га, у центральних більш вологих степових районах 35 – 40 тис., в північних 40 – 45 тис., у Лісостепу і на Поліссі 55 – 65 тис., на зрошуваних землях півдня 70 – 75 тис. рослин на 1 га. При вирощуванні скоростиглих гібридів та сортів кількість рослин на 1 га збільшують на 20 – 25 %, а високорослих пізньостиглих — зменшують на 15 – 20 % порівняно із середньостиглими. Кукурудзу на силос вирощують з більшою густотою рослин, ніж на зерно, приблизно на 15 – 20 %. Норми висіву насіння встановлюють з урахуванням рекомендованої густоти рослин (шт./га), маси 1000 зерен (г), посівної придатності (%). Для отримання рекомендованої густоти рослин на час збирання норму висіву насіння збільшують: у районах Степу на 30 %, Лісостепу 30 – 40 %, Полісся на 40 – 50 %. У Лісостепу і на Поліссі при сівбі кукурудзи на вологих і важких ґрунтах насіння загортають на глибину 4 – 5 см, на легких ґрунтах і при підсиханні посівного шару 6 – 7 см. У степових районах з дефіцитом вологи у верхньому шарі ґрунту насіння загортають на глибину від 6 – 8 до 10 см. ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ Після сівби кукурудзи площу коткують і боронують легкими боронами ЗБП-0,6, ЗОР-0,7. Якщо базові гербіциди, внесені навесні, виявляються недостатньо ефективними, посіви кукурудзи, забур’янені однорічними злаковими бур’янами, у фазі 3 – 5 листків (не пізніше) обробляють страховими гербіцидами, наприклад, олеогезапримом-200 або олеогезапримом-400 у дозі відповідно 4 та 2 л/га за препаратом або майазином у дозі 5 – 8 кг/га, розчинених у 300 л води. При засміченості поля одно- і двосім’ядольними багаторічними бур’янами посіви у фазі 3 – 5 листків обприскують амінною сіллю 2,4Д у дозі 0,7 – 1,2 кг/га, базаграном (2 – 4 кг/га), банвелом 4С (0,4 – 0,8 кг/га). При забур’яненні посівів і відсутності гербіцидів широко застосовують до- і післясходове боронування легкими або середніми боронами у фазі першого листка, далі з інтервалом 4 – 5 днів ще 1 – 2 рази та 1 – 3 міжрядні культивації. Розпушують міжряддя і захисні зони рядків культиваторами КРН-4,2А, КРН-5,6А, а для присипання бур’янів у рядках застосовують лапи-відвальники. Глибина розпушування ґрунту 4 – 6 см. ЗБИРАННЯ ВРОЖАЮ У виробництві кукурудзу на зерно збирають у качанах без їх обмолочування і з обмолочуванням. У качанах з їх одночасним доочищенням або з доочищенням на стаціонарі (ПП-10) кукурудзу починають збирати при вологості зерна не більше 35 – 40 % кукурудзозбиральними комбайнами КСКУ-6А, КСКУ-6, ККП-3, ККП-2, "Херсонець-7В", "Херсонець-9", "Херсонець-200"; без качанів — при вологості зерна 30 % зерновими комбайнами СК-5, "Нива" з пристосуванням ППК-4 або зернозбиральними комбайнами "ДОН-1500" з пристосуванням КМД-6. Збирають кукурудзу також комбайном "ДОН-1500" при підвищеній вологості зерна (35 – 40 %) із спеціальним пристосуванням ПДК-10 для одержання подрібненої зерно-стрижневої суміші. Зібрані і подрібнені качани закладають у траншеї, на дно яких кладуть шар соломи 20 – 30 см, а стінки обкладають поліетиленовими плівками. Подрібнену масу при закладанні у траншеї ущільнюють, а після заповнення трамбують і герметизують плівкою з шаром соломи. Зібране вологе зерно при зберіганні в траншеях, устелених плівками, консервують з додаванням спеціальних консервантів. Зерно для комбікормової промисловості, на насіння і для інших господарських потреб висушують на зерноочисних агрегатах та комплексах ЗАВ-25, ЗАВ-40, ЗАВ-50, КЗС-50, КЗС-25Ш або на площадках активного вентилювання до вологості 15 – 16 %. Качани з вологістю зерна не менше 28 % добре зберігаються у сапетках, на горищах. Кукурудзу на силос збирають силосозбиральними комбайнами (КСК-100, Е-200, КС-2,6, КС-1,8 та ін.) у молочно-восковій стиглості. Подрібнену масу силосують, інтенсивно утрамбовують у траншеях і вкривають соломою. При збиранні у восковій стиглості застосовують комбайни, які подрібнюють масу на відрізки 0,7 – 0,8 см ("Полісся", Дон-15 та ін.). ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ ПРИ ЗРОШЕННІ Прирости врожаю зерна кукурудзи в Степу і на півдні Лісостепу за рахунок зрошення становлять від 30 до 50 ц/га і більше. Під зрошувану кукурудзу проводять глибоку зяблеву оранку (30 – 32 см) та один раз за 2 – 3 роки експлуатаційне вирівнювання планувальниками П-6, ПА-3, Д-179 у два сліди по діагоналі до оранки. У ґрунт вносять гній (40 – 60 т/га) та мінеральні добрива (N90Р60К30). Восени по оранці здійснюють вологозарядковий полив поливною нормою 800 – 1000 м3 води на 1 га. Рано навесні ґрунт вирівнюють і проводять передпосівну культивацію на глибину загортання насіння. Сіють кукурудзу пунктирним способом з міжряддям 70 см на глибину 5 – 7 см з одночасним внесенням у рядки до 50 кг/га гранульованого суперфосфату. Норму висіву розраховують на таку густоту рослин: середньоранніх гібридів 75 – 90 тис. шт./га, середньостиглих 70 – 75, пізньостиглих 55 – 60 тис. шт./га. Бур’яни в посівах кукурудзи знищують гербіцидами або проводять боронування та міжрядні розпушування. Поливи починають у фазі 8 – 11 листків і продовжують протягом 1,5 – 2 місяців, підтримуючи вологість ґрунту на рівні 70 – 75 % НВ. Поливна норма 400 – 500 м3 води на 1 га. У Степу в сухий рік поливають кукурудзу 3 – 4, в Лісостепу 2 – 3 рази. Після кожного поливу підсохлий ґрунт у міжряддях обов’язково розпушують.
Замовив собі на 2013-й гібрид KWS Крабос з 300-м ФАО. Був на дні поля цієї компанії, у нас в районі, сподобався. Колега 10,5 т. взяв по такому ж попереднику як і в мене і з слабшою системою живлення. Хто скаже - 75 Євро за 1 п.о. нормальна ціна ?
Для kws-ціна більш-менш пристойна, враховуючи те, що Монсанти не купите.У вересні була вже продана на 2013рік. Але за КВС є ряд кращих гібридів. Саме головне, віддача вологи- це як природній чинник, а хімію та добрива від Вас залежатимуть. З повагою.
Олексій Цибенко: Але за КВС є ряд кращих гібридів.
Проясніть буд-ласка. Був на семінарі - представник їхній сказав що це найоптимальніший гібрид. В брошурі по гібридах такий потенціал урожайності як в нього тільки в гібридів з ФАО 350>
Як кажуть"Кожна свиня своє болото хвалить". Але ж все таки: моє розподілення гібридів(лінійка)1-монсанто 2-3-піонер 2-3-сингента 4-5-6 квс-лімагрейн. В цьому році Кішкун показав 106.4 при 19 вологості. А КВС,НК...)Сингентовські) на рівні 110(18-24) Про Монсанто я мовчу. А по інформації з інших господарств-70-110.Хоча площа на площу різниця колосальна буває.
На рахунок свиней та болота!!! Сійте Піонерів та подібних... В моєму регіоні Маїс Дніпропетровськ в цьому році показав себе набагато краще за маїсадур і волога 14.5, монсанто 43цнт, не бачу сенсу годувати перепродувальні організації. Ціна пос.од.: маїс - 450грн монсанто і всі... - приблизно 1500грн можна купити добрив на різницю та якісний гербіцид і буде вам щастя!!!!!!!!
Увавжно прочитав весь форум по кукурудзі... Чесно скажу... Тут 70% відписувачів зацікавлені особи в тому чи ін виробнику насіння. Як ви уже замітили схиляють то туди то сюди. Далі - Кишкун... 19%????? Бійтеся Бога, а то покарає. Кишкун - це Єгипетська селекція в Угорщині, спрямована на утримання вологи в рослині. Різниця гібридів Кишкуна з іншми Мінімум 4%. Хоча урожайність, я особисто отримував 118 при вологості 27. Далі, якщо аналізувати ринок насіння кукурудзи то Піонер і Монсанто займають приб 50% - це про щось говорить. А що найкраще для Вас треба визначати експерементально, а не методом "одного знайомого"... Сійте мікроділянки по 5-10 соток (10-15 гібридів). Удачі. З повагою Дмитро.
Дмитро Штангін: Сійте мікроділянки по 5-10 соток (10-15 гібридів).
Непогана ідея. Але ж ліньки )). Легше на форумі пост написать та почитать потім що люди пишуть )
Не спорю, що ліньки... треба погратися. Але це того варто - видно потенціал кожного виробника, кожного гібриду, для певного року. Особисто я сію кожен рік від 15 до 40 гібридів - 5 років поспіль. Залежно від погодніх умов, які складаються одні і ті ж гібриди показують різні результати. Висновок: треба сіяти мінімум 3 гібриди. Останні роки (посуха) найкращі результати показують гібриди з найбільшим ФАО, ЗАТРАТИ НА ДОДАТКОВУ СУШКУ ОКУПОВУЮТЬСЯ ПРИРОСТОМ УРОЖАЮ.
Це моє демо 2012. Комбайн молотив я важив і записував. Дата збирання 19 вересня. Сіяно по 8 рядів х 120 метрів. Перші 6 гібридів Піонер далі Монсанто і Майсадур. Якщо рахувати 8 рядів це 5,6 м на 120 м = 6,72 сотки (365/672= 54,3ц/га). Як не жаль але це правда, ціле літо ні одного дощу. Не знаю чому, але з монсанти крім ДК315 гібриду нічого доброго ніколи не отримав. Видно не судьба )))))
Ще додам... Під демо дали 300 кг нітроамофоски+300 селітри+200 сульфату амонію. Товарні посіви зібралим з урожайністю 4,9 т/га на площі 2500га. Сусідня фірма 3,5 т/га.
Могу оставить хороший отзыв о гибриде Кобза (ФАО 350) селекции Одесского селекционного института. В 2009 г. регион Одесская обл, 80 км севернее Одессы, поле - пересев рапса, 2 культивации весной, удобрений - 0 кг/га, посев - конец апреля (поздно для нашего региона), густота при посеве 48-50 тыс./га, к уборке было 40-42 тыс./га, гербицид - титус+прима вовремя. Осадки за вегетацию (103 мм без марта и октября): Март 28,19 мм Апрель 0 Май 35,33 Июнь 14,99 Июль 36,84 Август 2,04 Сентябрь 13,96 Октябрь 56,14 Урожайность 3,1 т/га, влажность при уборке 19%. Думаю, неплохо.
R V, Непогані гібриди є у Дніпропетровської компанії Маїс. Особливість їхня в тому, що вони пропонують власну лінійку гібридів, а не вирощують материнські лінії відомих гібридів. Додотково мають ділянки гібридизації в Індії, де після збору врожаю в Україні вирощують ще один врожай за рік, тим самим прискорюючи гібридизацію вдвічі. Серед їх асортименту для себе виділяю Коло і Сплав. Ціна є в них на сайті. І ще. В нашому районі ДК 315 в минулому році навіть метілку не викинув. Засох на корню. А Солонянський по 27ц\га дав.
Любое сравнение гибридов возможно только при соблюдении принципа единственного различия, т.е. когда сравнение происходит в одном участке при одинаковой технологии, удобрении, густоте, сроках посева и т.д. Потом учет урожая нужно сделать в 3-4-кратной повторности, чтобы определить ошибку и т.п. Только тогда это можно доказать. Даже не все семенные компании на своих демо делают повторения учетов, поэтому я на всех подобных днях поля говорю, что данные недостоверны. А любой отзыв фермера можно подвергнуть сомнению, когда сравниваются гибриды в разных полях с разными технологиями, а еще больше - в разных хозяйствах. Если бы у нас эффективно работала сеть сортоиспытательных станций, как раньше, вот где достоверные данные имеются.
R V, Ні не знаю. В кіровограді є стара фіма Сади України. Вони вирощують в гібриди сербської селекції Нови Сад. Валерій Дубровін, В Америці, наприклад, насінництво головним чином сконцентровано на гібридах. В основному через те, що тут працюють гроші. Плюси тут в тому, що оригінатори мають кошти на будь-які озасоби для досягнення своїх цілей. А наші співвітчизники за копійчану зарплатню, все своє життя віддіють на виведення сорту, а потім його безсовісно вирощують всі хто тільки можуть і продають на ліво і на право. А доля прибутку селекціонерів мізерна. Низький уклін тим людям, хто не жаліє своєї праці. Хто за ці 20 років суцільної кризи сільського господарства нашої держави, на своїх плечах втримав вітчизняне насінництво.
Валерій Дубровін: Если бы у нас эффективно работала сеть сортоиспытательных станций, как раньше, вот где достоверные данные имеются.
Антон Педан: Низький уклін тим людям, хто не жаліє своєї праці. Хто за ці 20 років суцільної кризи сільського господарства нашої держави, на своїх плечах втримав вітчизняне насінництво
Антон - золотые слова. Валерий - перед новым годом по области большую часть сотрудников опытных станций УВОЛИЛИ!!!! Всегда перед выбором вводить сорт или нет (по зерновым) консультировался с ними. Неделю назад позвонил - и... был в ШОКЕ!!! При чем переживают не за увольнение, а что не передали дела и нужно монолиты вырубать. Уже есть много примеров, когда "именитые" фирмы на сайтах ставят урожайность при сортоиспытании завышеную. Есть случаи, когда сорт вообще не проходил испытаний по этой опытной станции, но выставляют урожайность 100ц/га. Есть и такие кто хвастают высокой урожайностью на опытной станции которой НЕТ.... и даже нет такого населенного пункта))) П.С.: по поводу одинакового агрофона и многократных опытов согласен. Кому интересно прочтет Доспехова, не смотря на то что книга написана много лет назад - лучшего пока никто не придумал.
Да уж, слова Черчилля, о том, что русские уничтожают собственную селекцию, а мы будет зарабатывать продавая им семена, становятся правдой. А когда-то в СССР была богатейшая коллекция исходного материала собранная еще Вавиловым и его соратниками, мощнейшие селекционные станции и т.д. Теперь о гибридах. Действительно имеет место весомая прибавка урожайности у Ф1 гибридов кукурузы из-за гетерозиса, но у таких культур как подсолнечник или рапс - прибавка от гетерозиса в Ф1 несущественная, это только способ как заставить покупать семена каждый год. Мой друг в своей диссертационной работе доказал, что урожайность Ф2 рапса не меньше, чем Ф1 гибридов одной известной фирмы. Это достоверные данные за 3 года, доказанные статистически.
Валерій Дубровін: Теперь о гибридах. Действительно имеет место весомая прибавка урожайности у Ф1 гибридов кукурузы из-за гетерозиса, но у таких культур как подсолнечник или рапс - прибавка от гетерозиса в Ф1 несущественная, это только способ как заставить покупать семена каждый год. Мой друг в своей диссертационной работе доказал, что урожайность Ф2 рапса не меньше, чем Ф1 гибридов одной известной фирмы. Это достоверные данные за 3 года, доказанные статистически.
Думаете реально посеять к примеру семена кукурузки и подсолнуха ф2 и взять реальный урожай лиш немногоим уступающий ф1?
Дмитро Paradoks: я сіяв ф2 ріпаку. Трохи нд розрахув з нормою. Не доведи БОЖЕ. Дисертація це добре, але Мендель для мене більший авторитет!
А в чем проблема-то была? Мы находили стерильные растения, но их количество в посеве было около 1%. Биологическая продуктивность остальных растений совершенно не уменьшалась.
Валерій Дубровін: Теперь о гибридах. Действительно имеет место весомая прибавка урожайности у Ф1 гибридов кукурузы из-за гетерозиса, но у таких культур как подсолнечник или рапс - прибавка от гетерозиса в Ф1 несущественная, это только способ как заставить покупать семена каждый год. Мой друг в своей диссертационной работе доказал, что урожайность Ф2 рапса не меньше, чем Ф1 гибридов одной известной фирмы. Это достоверные данные за 3 года, доказанные статистически.
Думаете реально посеять к примеру семена кукурузки и подсолнуха ф2 и взять реальный урожай лиш немногоим уступающий ф1?
В Ф2 кукурузы теоретически снижение будет существенным, т.к. явление гетерозиса у нее проявляется наиболее ярко,а у подсолнечника и рапса - нет. Решающий фактор для них - качество семян, а не гибрида.
Стремно Ф2 сеять... У подсолнечника - идет ращепления... У трехлинейного - там вообще караул. О выравняности - даже речи не веду. По остальным культурам не скажу.
Хлопці, Ви таку тему зачепили. Я обовязково попробую Ріпак дорогий Ф2 посіяти. І якщо на загальних умовах отримаю ті ж результати(оригінатором заявлено 5т\га я отримую 3т\га на 100кг азоту Add) буду в шоці.
:shock: Генетика: ААВВ х аавв = АаВв - Називається гетерозис (перше покоління) АаВв х АаВв = ААВВ, аавв, АаВв - Називається розчеплення (друге покоління) Як відомо в культур не дві цінні ознаки, а значно більше, тому я пишу тільки 2, щоб було зрозуміло. Мендель молодець. Наука провідних світових компаній іде по його шляху. По чиєму шляху йде вищевказаний науковець... Незнаю, але бажаю йому успіхів. Він не внук ЛИСЕНКА? Хто хоче другого покоління кукурудзи- звертайтесь... маю координати. Насіння відповідає ГОСТу по всім показникам Ціна десь 4-5 грн/кг. Різниця у врожайності з Ф1 3-4 тони на га. Дякую
Дмитро Paradoks: АаВв х АаВв = ААВВ, аавв, АаВв - Називається розчеплення (друге покоління)
Так и будет. Пойдет разложение на "папу" и "маму" и еще что-то непонятное. Если и есть желание "поэксперементировать" - то не более чем на 1 гектар))) П.С.: всхожесть, энергия роста и чистота - будут по всем показателям в норме. Вот только вырастет "валянок".
:shock: Генетика: ААВВ х аавв = АаВв - Називається гетерозис (перше покоління) АаВв х АаВв = ААВВ, аавв, АаВв - Називається розчеплення (друге покоління) Як відомо в культур не дві цінні ознаки, а значно більше, тому я пишу тільки 2, щоб було зрозуміло. Мендель молодець. Наука провідних світових компаній іде по його шляху. По чиєму шляху йде вищевказаний науковець... Незнаю, але бажаю йому успіхів. Він не внук ЛИСЕНКА?
Дмитрий, могли бы прямо мне вопрос задать, зачем в третьем лице обращаться? Я думаю Вы знаете уровень гетерозиса у гибридов Ф1 рапса. Это около 12%. А что мы будем иметь в Ф2 - типичная гибридная популяция. Снижение урожайности в полноценных опытах на делянках Ф2 в сравнении с Ф1 не наблюдалось у всех гибридов одной из зарубежных компаний.
Кроме того, Дмитрий, гетерогенная теория доминирования - это только одна из теорий гетерозиса, объясняющая это явление, есть еще теория сверхдоминирования, а также теория генетического (гетерозиготного) баланса. Иначе как Вы объясните проявление гетерозиса у 3-4-линейных гибридов кукурузы, которые получены от скрещивания линии ААВВ с гибридом АаВв. Так что, Дмитрий, я бы на Вашем месте не торопился с критикой:)
Валерій Дубровін: Дмитрий, я бы на Вашем месте не торопился с критикой:)
Ок. Особисто закладу демо по Ф2 ріпаку.Після отримання результатів продовжим. Тоді буду критикувати, або просити пробачення і порву літературу по генетиці, і з роботи уволюсь))))
Народ ви вибачайте,але створіть тему - війна інтелектів, чи винос мозку - як видумаєте. І там собі флудіть . А тут краще б в кожному пості конкретний приклад роботи з кукурузою описували б. Мені як і в основному всім фермерам генетика та - до одного місця. Нам цікаво - що, як, чим = результат.
Наткнулся на такую информацию. Книга "брежневская" в прямом и переносном смысле. Как думаете может ли быть прибавка в урожае 5% только из-за того, что зернышко лягло вдоль рядка? И что это за сошники такие?
У нас на юге есть положительный опыт использования т.н. кулисных паров - посевов кукурузы с шириной междурядья 2,1 м. При этом густота растений ок. 25000 /га. Некоторые фермеры в Бесарабии в сезоне 2012 на таких посевах получили 1,7...3,0 т/га зерна, когда на традиционных посевах вообще початков не было. Теперь на этих полях шикарные озимые. А ориентированное размещение семян - прогрессивное направление, вот бы наши инженеры над этим поработали - ведь идеи есть и они не новые!
Зробив аналіз грунту. для отримання урожаю кукурудзи 110 ц\га потрібно кг. д.в.\га Азот- 179 фосфор - 42 калій 175. Питання чи може так багато не хватати калія в чорноземі?
Якщо врахувати в яку Вам копієчку обійдеться стільки калію, радив би зробити ще 2 аналізи. Якщо використовуєте оранку візміть в одну пробу з 10см в іншу з 30см. Якщо не орали хочаб 3-4 роки візміть з 10,20і30см. Щось мені підказує, що результати будуть іншими. По грошам це вийде 600-900грн. По друге в аналізі написано"вміст калію гідралізованого мг\кг грунту", тут потрібно віднестись трохи з поправкою. Рослині не потрібна вся доза калію і фосфору під корінь. Шукаючи ці елементи рослина розвиває коріння, яке в свою чергу в майбутньому в спеку постачатиме воду. Плюс виділення коріння розчиняють недоступний фосфор і калій. В залежності від кліматичних особливостей від 20%до40% цих елементів додатково буде вивільнено гідролізовано і спожито рослиною. А от азот, в залежності від попередника, можна підкорегувать.
Тема удобрення сьогодні актуальна як ніколи. Ціна на добрива напряму залежить від ціни на природній газ. Зараз можна знайти дууууужее важливі і цікаві роботи по менеджменту азоту написані і ті що знаходяться в роботі Рея Варда, Синтії Ґрант, Енді Бутсуми та багато інших. Основна думка цих робіт в тому, що кількість азоту внесеного з добривами можна використати повторно, адже з урожаєм різних культур кількість азоту, що виноситься, дуже різниться, тому управління азотом є новою нішею в економіці господарства.
http://b-ko.com/book_334_glava_34_14.2._Винос_поживнÐ.html ось хороша інформація стосовно виносу речовин врожаєм та коефіцієнту використання добрив з грунту.
Технологія вирощування кукурудзи ПОПЕРЕДНИКИ КУКУРУДЗИ Найвищі врожаї кукурудзи в Степу після озимої пшениці, попередниками якої були чорний пар або багаторічні трави. У північно-західних степових районах, де більш сприятливі умови зволоження, пшениця забезпечує високий урожай після другої озимини в ланці з багаторічними травами, а також після цукрових буряків і гороху. На родючих ґрунтах при достатньому удобренні і високій культурі землеробства кукурудзу можна вирощувати повторно протягом 3 – 4 років, що застосовується у господарствах з високорозвиненим тваринництвом. У південному Степу не слід сіяти кукурудзу після культур, які сильно висушують ґрунт (суданська трава, соняшник, цукрові буряки). Кращими попередниками кукурудзи в Лісостепу і на Поліссі є озима пшениця, зернобобові культури, картопля, а в районах достатнього зволоження — цукрові буряки. У степових та лісостепових районах кукурудзу на силос вирощують також післяукісно і післяжнивно. Кукурудза у сівозміні є добрим попередником для ярих зернових культур, а при своєчасному збиранні — для озимих. ОБРОБІТОК ГРУНТУ Кукурудза, розвиваючи велику кореневу систему, 70 % якої розміщується в орному шарі, дуже реагує на глибину оранки. У зв’язку з цим основний обробіток ґрунту включає глибоку зяблеву оранку з попереднім лущенням або без нього, якщо кукурудзу розміщують після картоплі чи цукрових буряків. На чистих полях обмежуються одним лущенням на 6 – 8 см, на забур’янених кореневищними бур’янами проводять дворазове лущення важкими дисковими боронами БДТ-3, БДТ-7 або лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15 на глибину 10 – 12 см. На полях, забур’янених багаторічними коренепаростковими бур’янами, перший раз лущать поле дисковими лущильниками на 6 – 8 см, а другий — лемішними ППЛ-10-25 при з’явленні розеток бур’янів на глибину 12 – 14 см. Якщо проростання бур’янів продовжується, їх знищують плоскорізним обробітком. На чорноземах звичайних і південних оранку проводять плугами з передплужниками ПЛН-5-35, ПЛН-6-35 на глибину 27 – 30 см; на чорноземах змитих малогумусних, каштанових ґрунтах 25 – 27 см; на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся на 20 – 22 см з поглибленням орного шару до 35 – 40 см (краще двоярусними плугами ПНЯ-4-40 із знятими полицями на нижніх корпусах). Для повного знищення осоту перед лемішним лущенням площу, засмічену бур’янами у фазі розеток, обприскують розчином гербіциду — амінної солі 2,4Д у дозі 4,0 – 6,0 кг/га за препаратом (у 200 – 300 л води). Проти багаторічних злакових вегетуючих бур’янів вносять раундап (6 – 8 кг/га за препаратом) або фосулен (3 – 6 кг/га в 150 – 200 л води). Зяблеву оранку проводять плугами з передплужниками (ПЛН-4-35, ПЛН-6-35, ПГК-9-35, ПЯ-3-35) на глибину 27 – 30 см, а на змитих дерново-підзолистих ґрунтах — на глибину орного шару. При розміщенні кукурудзи після кукурудзи краще проводити зяблевий обробіток ґрунту двоярусними плугами, які при глибині оранки 27 – 32 см повністю заорюють післяжнивні рештки навіть без їх подрібнення дисковими лущильниками. У районах поширення вітрової ерозії застосовують плоскорізний обробіток ґрунту, який включає розпушування ґрунту після збирання зернових культур голчастими боронами (БИГ-3) на 5 – 6 см, дворазове розпушування плоскорізами (КПЕ-3,8, КПП-2,2): перше на глибину 10 – 12 см, друге — в агрегаті з боронами БИГ-3 і кільчасто-шпоровими котками на 12 – 14 см та зяблевий обробіток плоскорізами (ПГ-3,5, КПГ-250, КПГ-2,2) на 27 – 30 см. На схилах різної крутизни проводять щілювання ґрунту щілерізами ЩН-2-140, ЩП-3-70 на глибину 45 – 50 см, при відстані між щілинами 1,4 – 4 м. Щілювання поліпшує вологопроникність ґрунту і зменшує руйнівний стік води. На схилах складної конфігурації застосовують контурний обробіток ґрунту, рекомендований Українським інститутом землеробства УААН. Рано навесні, як тільки настає фізична стиглість ґрунту, вирівнюють поверхню ріллі вирівнювачами-планувальниками ВПН-5,6, ВП-8 або волокушами ВВ-2,5, зубовими боронами БЗТС-1,0, спрямовуючи агрегати під кутом 45° до напрямку оранки. На важких ґрунтах використовують комбіновані ґрунтообробні машини РВК-3, РВК-3,6 або ВГ-5,6. Під час весняної підготовки ґрунту застосовують основні (базові) гербіциди проти однорічних злакових і двосім’ядольних бур’янів — так звані гербіциди ґрунтової дії, наприклад, ерадикан в дозі 4,5 – 8 л/га, прімекстра (4 – 5 кг/га), трофосупер (2,5 – 3,4 л/га), харнес (1,5 – 3 кг/га) та ін. Вносять їх машинами ПОУ, ОШТ-1, ОПШ-15, ОПШ-15-01 при настанні оптимальних строків сівби кукурудзи і не пізніше як через 15 – 20 хв заробляють у ґрунт дисковими боронами БДТ-3, БДТ-7 або комбінованими агрегатами РВК-3, РВК-3,6, КПШ-8,4, КАПП-8,8 на глибину 10 – 12 см. Передпосівну культивацію проводять на глибину 5 – 7 см культиваторами УСМК-5,4, КПС-4, що обладнані вирівнювальними дошками та роторними котками. Замість ґрунтових застосовують технологічні гербіциди, які вносять безпосередньо під передпосівну культивацію. Це, зокрема, дуал (1,6 – 2,1 кг/га), ротаприм (6 – 8 кг/га), ацетал (3 – 4 кг/га) та ін. Їх вносять у вигляді водних розчинів з витрачанням 200 – 300 л води на 1 га. УДОБРЕННЯ За інтенсивної технології вирощування під кукурудзу використовують органічні й мінеральні добрива. Гній або торфогнойові компости вносять зазвичай під зяблеву оранку. Норму гною розраховують за вмістом у ньому азоту (5 кг в 1 т). У середньому вона становить 30 – 40 т/га. Така норма азоту у складі гною забезпечує найбільшу віддачу добрив і не забруднює навколишнє середовище. Для вирощування кукурудзи після неудобрених попередників на дерново-підзолистих, сірих лісових ґрунтах Полісся і північно-західних районів Лісостепу необхідні норми підстилкового гною не менше 40 – 50 т/га, на чорноземах Лісостепу 30 – 40 т/га, на чорноземах звичайних, каштанових ґрунтах півдня 25 – 30 т/га. Рідкий гній вносять з розрахунку 80 – 100 т/га і негайно заробляють у ґрунт. З органічних добрив використовують також різні компости, а на Поліссі приорюють зелену масу післяукісного люпину, яку за ефективністю можна прирівняти до внесення 20 – 30 т/га гною. Повні мінеральні добрива під заплановану врожайність вносять: у степових і лісостепових районах недостатнього і нестійкого зволоження під зяблевий обробіток або навесні локальним способом на глибину 10 – 12 см перед внесенням базового гербіциду. При розкиданні добрив їх заробляють у ґрунт одночасно із базовим гербіцидом. На Поліссі і в західних районах Лісостепу на достатньо зволожених ґрунтах легкого механічного складу восени вносять фосфорно-калійні добрива, а навесні — азотні. У рядки дають фосфорні добрива (Р10–15), а на Поліссі — складні гранульовані (нітрофоски, нітроамофоски) також у нормі за фосфором 10 – 15 кг/га. Рідкі азотні добрива (аміачну воду) можна вносити разом з базовими гербіцидами. Кукурудзу за інтенсивної технології вирощування здебільшого не підживлюють. Проте в разі потреби вносять азотні добрива у фазі 5 – 6 листків, а на Поліссі — повне мінеральне добриво з розрахунку N30Р30К30. Орієнтовні норми мінеральних добрив для одержання врожаю зерна 50 – 80 ц/га на фоні гною становлять: на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся — N40Р100К120, дерново-підзолистих ґрунтах Закарпаття — N120Р120К120, чорноземах глибоких правобережного Лісостепу — N90Р80К80, чорноземах глибоких опідзолених, сірих лісових ґрунтах правобережного Лісостепу — N90Р90К90, чорноземах опідзолених, сірих лісових ґрунтах лівобережного Лісостепу — N70Р70К70, чорноземах звичайних Степу — N60Р60К60, на чорноземах південних — N60Р60К30. Під кукурудзу вносять також мікродобрива як безпосередньо у ґрунт — при зрошенні разом з поливною водою в поєднанні з гербіцидами (гербигація), так і при передпосівній обробці насіння або одночасно з позакореневим підживленням рослин. В останні роки практикують внесення у ґрунт так званих комплексонів (спеціальних кислот), за допомогою яких мікроелементи перетворюються на біологічно активні форми, та комплексонатів — сполук комплексонів з мікроелементами. Ці сполуки вносять у ґрунт у суміші з мінеральними добривами, застосовують для передпосівної обробки насіння, а також позакореневого підживлення рослин. Серед мікродобрив під кукурудзу використовують: бормагнієві (30 – 35 кг/га), сульфат цинку (0,8 – 1 кг на 1 т насіння), сульфат марганцю (0,7 – 0,9 кг/т), марганізований суперфосфат (2 – 3 ц/га) у ґрунт до сівби або під час сівби (0,5 – 1,5 ц/га) в рядки; молібденізований суперфосфат (2 – 3 ц/га) у ґрунт до сівби або (40 – 50 кг/га) під час сівби в рядки, піритний недогарок (3 – 5 ц/га) під основний обробіток ґрунту (із внесенням у сівозміні не більше одного разу за 4 – 5 років). ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ДО СІВБИ, СІВБА Насіння кукурудзи готують до сівби на спеціалізованих калібрувальних заводах, де його доводять до високих посівних кондицій: висушують до вологості 13 – 14 %, калібрують (за товщиною, шириною та довжиною) на фракції, інкрустують, протруюють вітаваксом 200 (2 кг/т), максимом 025 (1 кг/т) та іншими препаратами. Відповідно до державного стандарту, насіння товарних гібридів (F1) має задовольняти таким нормам якості: мати типовість мінімум 98 %, схожість не менше 92 %, чистоту не менше 98 %, насіння сортів (рН 1 – 3) не менше 87 % та чистоту не менше 98 %. Особливо високої якості має бути насіння при сівбі кукурудзи в допустимо ранні строки. Строки сівби кукурудзи залежать від біологічних особливостей гібриду або сорту, ґрунтово кліматичних і погодних умов. Кукурудзу на зерно і силос висівають, коли ґрунт прогріється на глибині 10 см до 10 – 12 °С, а холодостійкі гібриди і сорти — до 7 – 9 °С, використовуючи сівалки СПЧ-6М, СУПН-8. Основний спосіб сівби пунктирний з міжряддям 70 см. Вища продуктивність посівів кукурудзи забезпечується при дотриманні густоти середньостиглих гібридів і сортів: у південних посушливих районах Степу 25 – 30 тис. рослин на 1 га, у центральних більш вологих степових районах 35 – 40 тис., в північних 40 – 45 тис., у Лісостепу і на Поліссі 55 – 65 тис., на зрошуваних землях півдня 70 – 75 тис. рослин на 1 га. При вирощуванні скоростиглих гібридів та сортів кількість рослин на 1 га збільшують на 20 – 25 %, а високорослих пізньостиглих — зменшують на 15 – 20 % порівняно із середньостиглими. Кукурудзу на силос вирощують з більшою густотою рослин, ніж на зерно, приблизно на 15 – 20 %. Норми висіву насіння встановлюють з урахуванням рекомендованої густоти рослин (шт./га), маси 1000 зерен (г), посівної придатності (%). Для отримання рекомендованої густоти рослин на час збирання норму висіву насіння збільшують: у районах Степу на 30 %, Лісостепу 30 – 40 %, Полісся на 40 – 50 %. У Лісостепу і на Поліссі при сівбі кукурудзи на вологих і важких ґрунтах насіння загортають на глибину 4 – 5 см, на легких ґрунтах і при підсиханні посівного шару 6 – 7 см. У степових районах з дефіцитом вологи у верхньому шарі ґрунту насіння загортають на глибину від 6 – 8 до 10 см. ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ Після сівби кукурудзи площу коткують і боронують легкими боронами ЗБП-0,6, ЗОР-0,7. Якщо базові гербіциди, внесені навесні, виявляються недостатньо ефективними, посіви кукурудзи, забур’янені однорічними злаковими бур’янами, у фазі 3 – 5 листків (не пізніше) обробляють страховими гербіцидами, наприклад, олеогезапримом-200 або олеогезапримом-400 у дозі відповідно 4 та 2 л/га за препаратом або майазином у дозі 5 – 8 кг/га, розчинених у 300 л води. При засміченості поля одно- і двосім’ядольними багаторічними бур’янами посіви у фазі 3 – 5 листків обприскують амінною сіллю 2,4Д у дозі 0,7 – 1,2 кг/га, базаграном (2 – 4 кг/га), банвелом 4С (0,4 – 0,8 кг/га). При забур’яненні посівів і відсутності гербіцидів широко застосовують до- і післясходове боронування легкими або середніми боронами у фазі першого листка, далі з інтервалом 4 – 5 днів ще 1 – 2 рази та 1 – 3 міжрядні культивації. Розпушують міжряддя і захисні зони рядків культиваторами КРН-4,2А, КРН-5,6А, а для присипання бур’янів у рядках застосовують лапи-відвальники. Глибина розпушування ґрунту 4 – 6 см. ЗБИРАННЯ ВРОЖАЮ У виробництві кукурудзу на зерно збирають у качанах без їх обмолочування і з обмолочуванням. У качанах з їх одночасним доочищенням або з доочищенням на стаціонарі (ПП-10) кукурудзу починають збирати при вологості зерна не більше 35 – 40 % кукурудзозбиральними комбайнами КСКУ-6А, КСКУ-6, ККП-3, ККП-2, "Херсонець-7В", "Херсонець-9", "Херсонець-200"; без качанів — при вологості зерна 30 % зерновими комбайнами СК-5, "Нива" з пристосуванням ППК-4 або зернозбиральними комбайнами "ДОН-1500" з пристосуванням КМД-6. Збирають кукурудзу також комбайном "ДОН-1500" при підвищеній вологості зерна (35 – 40 %) із спеціальним пристосуванням ПДК-10 для одержання подрібненої зерно-стрижневої суміші. Зібрані і подрібнені качани закладають у траншеї, на дно яких кладуть шар соломи 20 – 30 см, а стінки обкладають поліетиленовими плівками. Подрібнену масу при закладанні у траншеї ущільнюють, а після заповнення трамбують і герметизують плівкою з шаром соломи. Зібране вологе зерно при зберіганні в траншеях, устелених плівками, консервують з додаванням спеціальних консервантів. Зерно для комбікормової промисловості, на насіння і для інших господарських потреб висушують на зерноочисних агрегатах та комплексах ЗАВ-25, ЗАВ-40, ЗАВ-50, КЗС-50, КЗС-25Ш або на площадках активного вентилювання до вологості 15 – 16 %. Качани з вологістю зерна не менше 28 % добре зберігаються у сапетках, на горищах. Кукурудзу на силос збирають силосозбиральними комбайнами (КСК-100, Е-200, КС-2,6, КС-1,8 та ін.) у молочно-восковій стиглості. Подрібнену масу силосують, інтенсивно утрамбовують у траншеях і вкривають соломою. При збиранні у восковій стиглості застосовують комбайни, які подрібнюють масу на відрізки 0,7 – 0,8 см ("Полісся", Дон-15 та ін.). ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ ПРИ ЗРОШЕННІ Прирости врожаю зерна кукурудзи в Степу і на півдні Лісостепу за рахунок зрошення становлять від 30 до 50 ц/га і більше. Під зрошувану кукурудзу проводять глибоку зяблеву оранку (30 – 32 см) та один раз за 2 – 3 роки експлуатаційне вирівнювання планувальниками П-6, ПА-3, Д-179 у два сліди по діагоналі до оранки. У ґрунт вносять гній (40 – 60 т/га) та мінеральні добрива (N90Р60К30). Восени по оранці здійснюють вологозарядковий полив поливною нормою 800 – 1000 м3 води на 1 га. Рано навесні ґрунт вирівнюють і проводять передпосівну культивацію на глибину загортання насіння. Сіють кукурудзу пунктирним способом з міжряддям 70 см на глибину 5 – 7 см з одночасним внесенням у рядки до 50 кг/га гранульованого суперфосфату. Норму висіву розраховують на таку густоту рослин: середньоранніх гібридів 75 – 90 тис. шт./га, середньостиглих 70 – 75, пізньостиглих 55 – 60 тис. шт./га. Бур’яни в посівах кукурудзи знищують гербіцидами або проводять боронування та міжрядні розпушування. Поливи починають у фазі 8 – 11 листків і продовжують протягом 1,5 – 2 місяців, підтримуючи вологість ґрунту на рівні 70 – 75 % НВ. Поливна норма 400 – 500 м3 води на 1 га. У Степу в сухий рік поливають кукурудзу 3 – 4, в Лісостепу 2 – 3 рази. Після кожного поливу підсохлий ґрунт у міжряддях обов’язково розпушують.
Замовив собі на 2013-й гібрид KWS Крабос з 300-м ФАО. Був на дні поля цієї компанії, у нас в районі, сподобався. Колега 10,5 т. взяв по такому ж попереднику як і в мене і з слабшою системою живлення. Хто скаже - 75 Євро за 1 п.о. нормальна ціна ?
KWS дуже серйозна фірма, і продукція завжди на висоті. А ціна не погана, особливо якщо 1по=1га.
Та якби ж то. 80 000 на 1 га треба кинути а в мішку 50 000 ((
Кукурудза KWS набагато гірше віддає вологу ніж Піонер та Монсанто.
Сімбу збирав - 21-23, колеги збирали Крабос - 23-24. пару процентів різниця.
Для kws-ціна більш-менш пристойна, враховуючи те, що Монсанти не купите.У вересні була вже продана на 2013рік. Але за КВС є ряд кращих гібридів. Саме головне, віддача вологи- це як природній чинник, а хімію та добрива від Вас залежатимуть. З повагою.
Проясніть буд-ласка. Був на семінарі - представник їхній сказав що це найоптимальніший гібрид. В брошурі по гібридах такий потенціал урожайності як в нього тільки в гібридів з ФАО 350>
Як кажуть"Кожна свиня своє болото хвалить". Але ж все таки: моє розподілення гібридів(лінійка)1-монсанто 2-3-піонер 2-3-сингента 4-5-6 квс-лімагрейн. В цьому році Кішкун показав 106.4 при 19 вологості. А КВС,НК...)Сингентовські) на рівні 110(18-24) Про Монсанто я мовчу. А по інформації з інших господарств-70-110.Хоча площа на площу різниця колосальна буває.
На рахунок свиней та болота!!! Сійте Піонерів та подібних... В моєму регіоні Маїс Дніпропетровськ в цьому році показав себе набагато краще за маїсадур і волога 14.5, монсанто 43цнт, не бачу сенсу годувати перепродувальні організації. Ціна пос.од.: маїс - 450грн монсанто і всі... - приблизно 1500грн можна купити добрив на різницю та якісний гербіцид і буде вам щастя!!!!!!!!
Увавжно прочитав весь форум по кукурудзі... Чесно скажу... Тут 70% відписувачів зацікавлені особи в тому чи ін виробнику насіння. Як ви уже замітили схиляють то туди то сюди. Далі - Кишкун... 19%????? Бійтеся Бога, а то покарає. Кишкун - це Єгипетська селекція в Угорщині, спрямована на утримання вологи в рослині. Різниця гібридів Кишкуна з іншми Мінімум 4%. Хоча урожайність, я особисто отримував 118 при вологості 27. Далі, якщо аналізувати ринок насіння кукурудзи то Піонер і Монсанто займають приб 50% - це про щось говорить. А що найкраще для Вас треба визначати експерементально, а не методом "одного знайомого"... Сійте мікроділянки по 5-10 соток (10-15 гібридів). Удачі. З повагою Дмитро.
Непогана ідея. Але ж ліньки )). Легше на форумі пост написать та почитать потім що люди пишуть )
Не спорю, що ліньки... треба погратися. Але це того варто - видно потенціал кожного виробника, кожного гібриду, для певного року. Особисто я сію кожен рік від 15 до 40 гібридів - 5 років поспіль. Залежно від погодніх умов, які складаються одні і ті ж гібриди показують різні результати. Висновок: треба сіяти мінімум 3 гібриди. Останні роки (посуха) найкращі результати показують гібриди з найбільшим ФАО, ЗАТРАТИ НА ДОДАТКОВУ СУШКУ ОКУПОВУЮТЬСЯ ПРИРОСТОМ УРОЖАЮ.
Це моє демо 2012. Комбайн молотив я важив і записував. Дата збирання 19 вересня. Сіяно по 8 рядів х 120 метрів. Перші 6 гібридів Піонер далі Монсанто і Майсадур. Якщо рахувати 8 рядів це 5,6 м на 120 м = 6,72 сотки (365/672= 54,3ц/га). Як не жаль але це правда, ціле літо ні одного дощу. Не знаю чому, але з монсанти крім ДК315 гібриду нічого доброго ніколи не отримав. Видно не судьба )))))
Ще додам... Під демо дали 300 кг нітроамофоски+300 селітри+200 сульфату амонію. Товарні посіви зібралим з урожайністю 4,9 т/га на площі 2500га. Сусідня фірма 3,5 т/га.
йопта. Недай Бог було б так у мене - пішов би по світу ...
ЩО думаєте про гібриди нс 300, нс 2040 , нс 101? Сингенту і монсанто не пропонуйте, не потягну по фінансах(
Не думаю ніЯк!
Олександр Штірліц, Якщо проблеми з фінансами, зараз вони в багатьох, розстрочка - норм.вихід!
Підскажіть, який з себе гібрид Солонянський 298 (врожайність, вологовіддачність)? По фінансам скрутно...
Могу оставить хороший отзыв о гибриде Кобза (ФАО 350) селекции Одесского селекционного института. В 2009 г. регион Одесская обл, 80 км севернее Одессы, поле - пересев рапса, 2 культивации весной, удобрений - 0 кг/га, посев - конец апреля (поздно для нашего региона), густота при посеве 48-50 тыс./га, к уборке было 40-42 тыс./га, гербицид - титус+прима вовремя. Осадки за вегетацию (103 мм без марта и октября): Март 28,19 мм Апрель 0 Май 35,33 Июнь 14,99 Июль 36,84 Август 2,04 Сентябрь 13,96 Октябрь 56,14 Урожайность 3,1 т/га, влажность при уборке 19%. Думаю, неплохо.
Если что, по отсрочке моя фирма может поставить кое-что. Обращайтесь.
R V, Непогані гібриди є у Дніпропетровської компанії Маїс. Особливість їхня в тому, що вони пропонують власну лінійку гібридів, а не вирощують материнські лінії відомих гібридів. Додотково мають ділянки гібридизації в Індії, де після збору врожаю в Україні вирощують ще один врожай за рік, тим самим прискорюючи гібридизацію вдвічі. Серед їх асортименту для себе виділяю Коло і Сплав. Ціна є в них на сайті. І ще. В нашому районі ДК 315 в минулому році навіть метілку не викинув. Засох на корню. А Солонянський по 27ц\га дав.
Антон Педан, чули Ви про контору
Любое сравнение гибридов возможно только при соблюдении принципа единственного различия, т.е. когда сравнение происходит в одном участке при одинаковой технологии, удобрении, густоте, сроках посева и т.д. Потом учет урожая нужно сделать в 3-4-кратной повторности, чтобы определить ошибку и т.п. Только тогда это можно доказать. Даже не все семенные компании на своих демо делают повторения учетов, поэтому я на всех подобных днях поля говорю, что данные недостоверны. А любой отзыв фермера можно подвергнуть сомнению, когда сравниваются гибриды в разных полях с разными технологиями, а еще больше - в разных хозяйствах. Если бы у нас эффективно работала сеть сортоиспытательных станций, как раньше, вот где достоверные данные имеются.
R V, Ні не знаю. В кіровограді є стара фіма Сади України. Вони вирощують в гібриди сербської селекції Нови Сад. Валерій Дубровін, В Америці, наприклад, насінництво головним чином сконцентровано на гібридах. В основному через те, що тут працюють гроші. Плюси тут в тому, що оригінатори мають кошти на будь-які озасоби для досягнення своїх цілей. А наші співвітчизники за копійчану зарплатню, все своє життя віддіють на виведення сорту, а потім його безсовісно вирощують всі хто тільки можуть і продають на ліво і на право. А доля прибутку селекціонерів мізерна. Низький уклін тим людям, хто не жаліє своєї праці. Хто за ці 20 років суцільної кризи сільського господарства нашої держави, на своїх плечах втримав вітчизняне насінництво.
Антон - золотые слова. Валерий - перед новым годом по области большую часть сотрудников опытных станций УВОЛИЛИ!!!! Всегда перед выбором вводить сорт или нет (по зерновым) консультировался с ними. Неделю назад позвонил - и... был в ШОКЕ!!! При чем переживают не за увольнение, а что не передали дела и нужно монолиты вырубать. Уже есть много примеров, когда "именитые" фирмы на сайтах ставят урожайность при сортоиспытании завышеную. Есть случаи, когда сорт вообще не проходил испытаний по этой опытной станции, но выставляют урожайность 100ц/га. Есть и такие кто хвастают высокой урожайностью на опытной станции которой НЕТ.... и даже нет такого населенного пункта))) П.С.: по поводу одинакового агрофона и многократных опытов согласен. Кому интересно прочтет Доспехова, не смотря на то что книга написана много лет назад - лучшего пока никто не придумал.
Да уж, слова Черчилля, о том, что русские уничтожают собственную селекцию, а мы будет зарабатывать продавая им семена, становятся правдой. А когда-то в СССР была богатейшая коллекция исходного материала собранная еще Вавиловым и его соратниками, мощнейшие селекционные станции и т.д. Теперь о гибридах. Действительно имеет место весомая прибавка урожайности у Ф1 гибридов кукурузы из-за гетерозиса, но у таких культур как подсолнечник или рапс - прибавка от гетерозиса в Ф1 несущественная, это только способ как заставить покупать семена каждый год. Мой друг в своей диссертационной работе доказал, что урожайность Ф2 рапса не меньше, чем Ф1 гибридов одной известной фирмы. Это достоверные данные за 3 года, доказанные статистически.
Думаете реально посеять к примеру семена кукурузки и подсолнуха ф2 и взять реальный урожай лиш немногоим уступающий ф1?
Спасиба зе предложение росрочки, но семена уже купил. взял нс 300. Поспрашивал по району фермеров двют неплохие отзвы, а там год покажет.
я сіяв ф2 ріпаку. Трохи нд розрахув з нормою. Не доведи БОЖЕ. Дисертація це добре, але Мендель для мене більший авторитет!
А в чем проблема-то была? Мы находили стерильные растения, но их количество в посеве было около 1%. Биологическая продуктивность остальных растений совершенно не уменьшалась.
В Ф2 кукурузы теоретически снижение будет существенным, т.к. явление гетерозиса у нее проявляется наиболее ярко,а у подсолнечника и рапса - нет. Решающий фактор для них - качество семян, а не гибрида.
Стремно Ф2 сеять... У подсолнечника - идет ращепления... У трехлинейного - там вообще караул. О выравняности - даже речи не веду. По остальным культурам не скажу.
Хлопці, Ви таку тему зачепили. Я обовязково попробую Ріпак дорогий Ф2 посіяти. І якщо на загальних умовах отримаю ті ж результати(оригінатором заявлено 5т\га я отримую 3т\га на 100кг азоту Add) буду в шоці.
:shock: Генетика: ААВВ х аавв = АаВв - Називається гетерозис (перше покоління) АаВв х АаВв = ААВВ, аавв, АаВв - Називається розчеплення (друге покоління) Як відомо в культур не дві цінні ознаки, а значно більше, тому я пишу тільки 2, щоб було зрозуміло. Мендель молодець. Наука провідних світових компаній іде по його шляху. По чиєму шляху йде вищевказаний науковець... Незнаю, але бажаю йому успіхів. Він не внук ЛИСЕНКА? Хто хоче другого покоління кукурудзи- звертайтесь... маю координати. Насіння відповідає ГОСТу по всім показникам Ціна десь 4-5 грн/кг. Різниця у врожайності з Ф1 3-4 тони на га. Дякую
Так и будет. Пойдет разложение на "папу" и "маму" и еще что-то непонятное. Если и есть желание "поэксперементировать" - то не более чем на 1 гектар))) П.С.: всхожесть, энергия роста и чистота - будут по всем показателям в норме. Вот только вырастет "валянок".
Дмитрий, могли бы прямо мне вопрос задать, зачем в третьем лице обращаться? Я думаю Вы знаете уровень гетерозиса у гибридов Ф1 рапса. Это около 12%. А что мы будем иметь в Ф2 - типичная гибридная популяция. Снижение урожайности в полноценных опытах на делянках Ф2 в сравнении с Ф1 не наблюдалось у всех гибридов одной из зарубежных компаний.
Кроме того, Дмитрий, гетерогенная теория доминирования - это только одна из теорий гетерозиса, объясняющая это явление, есть еще теория сверхдоминирования, а также теория генетического (гетерозиготного) баланса. Иначе как Вы объясните проявление гетерозиса у 3-4-линейных гибридов кукурузы, которые получены от скрещивания линии ААВВ с гибридом АаВв. Так что, Дмитрий, я бы на Вашем месте не торопился с критикой:)
Ок. Особисто закладу демо по Ф2 ріпаку.Після отримання результатів продовжим. Тоді буду критикувати, або просити пробачення і порву літературу по генетиці, і з роботи уволюсь))))
Народ ви вибачайте,але створіть тему - війна інтелектів, чи винос мозку - як видумаєте. І там собі флудіть . А тут краще б в кожному пості конкретний приклад роботи з кукурузою описували б. Мені як і в основному всім фермерам генетика та - до одного місця. Нам цікаво - що, як, чим = результат.
Як компенсація... Посівні площі кукурудзи на території України
Наткнулся на такую информацию. Книга "брежневская" в прямом и переносном смысле. Как думаете может ли быть прибавка в урожае 5% только из-за того, что зернышко лягло вдоль рядка? И что это за сошники такие?
У нас на юге есть положительный опыт использования т.н. кулисных паров - посевов кукурузы с шириной междурядья 2,1 м. При этом густота растений ок. 25000 /га. Некоторые фермеры в Бесарабии в сезоне 2012 на таких посевах получили 1,7...3,0 т/га зерна, когда на традиционных посевах вообще початков не было. Теперь на этих полях шикарные озимые. А ориентированное размещение семян - прогрессивное направление, вот бы наши инженеры над этим поработали - ведь идеи есть и они не новые!