В Україні найчисленніший у Поліссі, Лісостепу, Карпатах і Криму. Пошкоджує яблуню, грушу, сливу, абрикос, глід, терен, горобину, черемху, меншою мірою вишню і черешню.

Метелик з розмахом крил 60 – 65 мм; крила білі, лускатий покрив слабкий, у результаті чого крила самок напівпрозорі, у самців лусочки відсутні тільки по периферії крила; у самок жилки крила коричневі, у самців чорні; вусики булавоподібні; груди й черевце темні, вкриті світлими волосками. Яйце довгасте, з 12 – 14 поздовжніми реберцями, стояче, заввишки 1,5 – 1,7 мм, жовтого або оранжевого кольору. Гусениця завдовжки 45 – 50 мм, слабко вкрита волосками, боки і низ тіла сірі, голова коричнева, грудний і анальний сегменти чорні; на спинному боці дві оранжевокоричневі й три чорні смуги. Лялечка — до 2 см, жовтувато або сіруватобіла, вкрита чорними крапками і плямами, кутаста; розміщується на деревах відкрито, головним кінцем догори, прикріплена до субстрату за допомогою павутинного пояска.

Зимують гусениці другого — третього віків у зимових гніздах із сухого листя, прикріпленого павутинними нитками до гілок. У гнізді буває 20 – 70 гусениць, кожна з яких — у круглому сіруватому павутинному коконі. Вихід гусениць із цих гнізд починається за середньодобової температури 7 – 8 °С, що збігаються з набряканням бруньок у яблуні. Перші кілька діб гусениці тримаються разом, поблизу зимового гнізда, укриваючись у ньому від негоди. В подальшому за температури 14 °С і вище гусениці розповзаються і ведуть одиночний спосіб життя. За температури повітря нижче 11 °С і частих опадів у перші 7 – 10 діб після виходу із зимових гнізд гусениці до заляльковування живуть разом, влаштовуючи павутинні гнізда. Розвиваються 27 – 32 доби, живлячись бруньками, бутонами, квітками та листям. Заляльковуються на стовбурах, гілках, будівлях, прикріплюючись до них павутинним пояском. Заляльковування збігається із закінченням цвітіння літніх сортів яблуні. Розвиток лялечки триває 11 – 15 діб.

Метелики, що вилетіли, живляться нектаром квіток, п’ють воду. Спарювання відбувається іноді відразу після виходу метеликів, а частіше в період додаткового живлення. Через 5 – 7 діб метелики починають відкладати яйця групами по 20 – 100 на верхній бік листя. Відкладання яєць у популяції триває 20 – 25 діб. Можлива плодючість — 500 яєць. Через 11 – 15 діб відроджуються гусениці, які повільно ростуть і впродовж 15 – 22 діб скелетують листя. Пошкоджене листя гусениці обплітають павутиною, прикріплюють до гілок і, завившись у кокони, залишаються всередині гнізда на зимівлю. Генерація однорічна.

Найбільшої шкоди гусениці завдають навесні, вигризаючи бруньки, які набрякають і розпускаються. Листя гусениці об’їдають цілком, залишаючи тільки грубі жилки. Відмічається періодичність масових розмножень.

Чисельність білана знижують його численні паразити й хвороби. Відкладені яйця заражає Trichogramma evanescens Westw, на гусеницях і лялечках паразитує понад 100 ентомофагів: з родини іхневмонід — Pimpla instigator F., P. turionellae L., Apechtis compunctor L., A. rufata Gmel., Theronia atalantae Poda.; з родини браконід — Apanteles glomeratus L., A. pieridis Bouche.; з родини птеромалід — Dibrachus cavus Walk., D. affinus Masi., Pteromalus puparum L.; з родини евлофід — Eulophus pennicornis Nees., Pediobius pyrdo Walk., з родини мухтахін — Exorista larvarum L., Compsilura concinnata Mg., Tachina praeceps Mg.

В осінньозимовий період зимові гнізда білана розкльовують синиці та інші комахоїдні птахи.

На третій — четвертий рік масового розмноження спостерігається загибель до 90 % гусениць від фляшерії.

Заходи захисту. Впродовж осені й зими збирання і спалювання зимових гнізд шкідника. В осінньозимовий період приваблювання у сади комахоїдних птахів. У роки масового розмноження білана на початку льоту метеликів — знищення в міжряддях і поблизу садів квітуючих бур’янів, які принаджують шкідника. У разі перевищення економічного порогу шкодочинності (3 – 4 гнізда на дерево до розпускання бруньок або 10 – 15 % пошкодженого листя) — обробка біопрепаратами чи інсектицидами.