Червона грушева щитівка

Російська назва: 
Щитовка красная грушевая
Латинська назва: 
Epidiaspis leperii
 
Трапляється у південних районах України. Особливо значної шкоди завдає груші. Може пошкоджувати яблуню, сливу, вишню, черешню, персик, абрикос, волоський горіх, мигдаль.
Самка до 1 мм завдовжки, широкогрушоподібна, рожева або м’ясночервона; щиток до 1,5 мм, круглий, сірий; линяльні шкірки яскравокоричневі, розміщені в центрі щитка або біля його краю. Самець — 0,7 мм, безкрилий, коричневооранжевий, з чітким поділом тіла на голову, груди й черевце, вусики 8 – 9членикові; щиток німф самця довгастий, сірий. Яйце розміром 0,25 мм, видовженоовальне, спочатку біле, пізніше — рожеве.
Личинка першого віку завдовжки 0,33 мм, червонуваторожева; личинка другого віку — 0,6 мм, за формою тіла і забарвленням нагадує самку.
Зимують личинки другого віку і запліднені самки на корі гілок і стовбурів. У квітні личинки линяють і перетворюються на самок. Після цвітіння груші самки починають відкладання яєць, яке триває впродовж двох місяців. Плодючість — 40 – 50 яєць. Ембріональний розвиток завершується за 7 – 20 діб. Відродження личинок відбувається наприкінці травня — на початку червня. Відроджені личинки кілька годин бувають рухливі, після чого присмоктуються до кори в безпосередній близькості або під материнським щитком і розвиваються впродовж двох місяців. Личинки самок линяють двічі, личинки самців — тричі. Наприкінці липня — на початку серпня з’являються самки і самці. Співвідношення самців і самок — 1 : 3. Запліднені самки залишаються до весни. Самці гинуть. Залишається на зимівлю також частина личинок другого віку, що не завершили розвиток. За рік розвивається одна генерація.
При масовому розмноженні щитівки на стовбурах, гілках і пагонах утворюються багатошарові колонії. У місцях посиленого смоктання порушується нормальний рух соку, омертвляється луб, що супроводжується появою різних наростів, викривленням гілок та їх відмиранням. Нерідко настає загибель дерев. Різко знижується кількість і якість урожаю плодів.
Личинками щитівки живляться багато хижих комах, кліщі, павуки. Частина щитівок буває заражена ендопаразитами, серед яких найефективніші їздціхальциди — Aphytis maculicornis Masi., Ap. proclia Wlk., Aspidiotiphagus citrinus Graw., Comperiella bifasciata How., Zaoma lambinus Walk.
Заходи захистуті самі, що й для несправжньої каліфорнійської щитівки.