Трапляється на всій території промислового виноградарства: Закарпатська, південнозахідна й південна частини Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей. Особливо шкодочинна на Південному березі Криму.

Метелик із розмахом крил 11 – 13 мм, передні крила оливковобурі з широкою жовтуватобілою перев’яззю з темними штрихами; біля внутрішнього кута — велика вохряна пляма; задні крила сірі, до країв темніші. Яйце розміром 0,5 – 0,6 мм, слабкоеліптичне, жовте, приплюснуте. Гусениця завдовжки 10 – 12 мм, оливковозелена, голова світлокоричнева, передньогрудний щиток і грудні ноги бурі. Лялечка розміром 5 – 6 мм, буруватожовта із зеленуватим полиском і жовтим кінчиком черевця; на останньому сегменті вісім рудих гачкоподібних щетинок.

Зимують лялечки в білих шовковистих коконах у тріщинах кори, щілинах дерев’яних стовпів, у сухих гронах винограду, опалому листі та інших місцях. Весняний виліт метеликів розпочинається з настанням стійких середньодобових температур 14 °С. На Південному березі Криму це буває наприкінці другої декади квітня, у степовій зоні — в травні. У прохолодну весну виліт метеликів розтягується до 20 – 30 діб. Літ відбувається увечері й на світанку, рідше — вдень, у похмуру погоду.

Метелики додатково живляться нектаром квіток і солодкими виділеннями. На 5 – 6ту добу після вильоту метелики відкладають яйця поодинці або невеликими групами на бутони, квітки й суцвіття. Плодючість — 60 – 100 яєць.

Оптимальні умови для шкідника — температура 15 – 30 °С і відносна вологість повітря понад 50 %. За температури понад 32 °С і відносної вологості повітря нижче 50 % плодючість метеликів різко знижується, а також відмічається масова загибель відкладених яєць. Ембріональний розвиток першого покоління триває 9 – 10 діб, другого й третього — 5 – 7 діб. Відродившись, гусениці першого покоління живляться бутонами, пошкоджуючи також маточки й тичинки квітів. Після першого линяння, пошкодивши 2 – 3 бутони, гусениці плетуть павутинну трубку і знаходяться в ній, пошкоджуючи все нові й нові бутони. Одна гусениця за годину свого розвитку пошкоджує 40 – 60 бутонів. Гусениці розвиваються 23 – 28 діб, після чого заляльковуються під згорнутими краями листків, скріплених шовковинками.

Через 10 – 12 діб вилітають метелики другої генерації, які відкладають яйця на зелені ягоди. До першого линяння гусениці живуть відкрито, вигризаючи на поверхні ягід невеликі заглиблення. Потім проникають усередину і вигризають порожнини в м’якуші. Після кожного линяння гусениці переходять у сусідню ягоду. Заляльковуються на листі, рідше серед пошкоджених ягід. Метелики третього покоління, які вилітають через 7 – 8 діб, відкладають яйця поодинці на стиглі ягоди, всередину яких проникають і якими живляться гусениці. Одна гусениця 2 – 3го покоління пошкоджує від 4 до 8 ягід. До часу збирання врожаю гусениці переходять у місця зимівлі і там заляльковуються. Пошкоджені ягоди або засихають, або гниють.

Гронову листовійку знищують жужелиці, хижі клопи, золотоочки, кокцинеліди, мухисирфіди, хижі трипси, павуки.

На гусеницях і лялечках паразитують понад 60 видів ендопаразитів: їздці з родини іхневмоніди — Itoplectis alternans Grav., I. maculator F., Pristomerus vulnerator Panz., P. geniculatus Thomas., Pimpla turionella Z., P. іnstigator F., Apechitis capulifer Briechl., Рhytodietus geniculatus Thoms., багато видів із родів Dicaelotes, Scambus, Nitobia, Habrocryptus; з родини браконід — Macrocentrus linecris Nees., M. collaris Spin., Microdus rufipes Nees., личинки мухтахін — Nemorilla floralis Fll., Phytomyptera nigrina Mg., Elodia tragica Mg. та ін.

Заходи захисту. Економічний поріг шкодочинності — вилов за 5 діб понад 10 метеликів феромонною пасткою Атракон А.А; для першого покоління — десертні сорти — 3 – 5; винні сорти — 8 – 10 гусениць/100 грон; для другого — десертні сорти — 4 – 9, винні сорти — 8 – 12 гусениць/100 грон; для третього — десертні сорти — 5 – 9, винні сорти — 6 – 12 гусениць/100 ягід. При перевищенні економічних порогів — обробка біопрепаратами або інсектицидами.