Трапляється повсюдно. Значної шкоди завдає в Степу і Лісостепу. Пошкоджує тільки грушу.

Метелик з розмахом крил 17 – 22 мм; передні крила темносірі з легким коричневим відтінком і чітко вираженою поперечною смугастістю; дзеркальце виділяється нечітко; лінії, які облямовують дзеркальце, з боків сріблястосірі; задні крила буруватосірі. Яйце округле, 1,3 мм у діаметрі, з опуклою центральною частиною і сплощеними краями, свіжовідкладене — темночервоне, пізніше рожевосіре. Гусениця завдовжки 16 – 20 мм, сіруватобіла, напівпрозора, з коричневою головою; черевні ноги з одноярусним віночком із 11 – 17 тупих кігтиків, анальні — з 5 – 9 кігтиками. Лялечка розміром 11 – 13 мм, темнокоричнева; лоб з конічним виступом, роздвоєним на вершині, тергальні шипи на сегментах черевця великі; на кінчику черевця вісім гачкуватих щетинок. Кокон темнокоричневий, щільний.

Зимують гусениці, які завершили живлення, в коконах у ґрунті на глибині 5 – 10 см та під опалим листям. Заляльковуються через 13 – 20 діб після цвітіння груші сорту Лісова красуня при сумі ефективних температур (поріг 10 °С) 172 °С у другій — третій декадах травня. Заляльковування особин популяції розтягнуте і триває близько місяця. Ця розтягнутість у подальшому притаманна і наступним стадіям розвитку шкідника. Тривалість розвитку лялечки — 19 – 22 доби. Літ метеликів у Лісостепу починається у другій — третій, у Степу — в першій — другій декадах червня при досягненні суми ефективних температур 370 – 400 °С (при порозі розвитку 10 °С). Масовий літ спостерігається через 8 – 11 діб після його початку. В саду метелики трапляються до кінця липня. Тривалість їх життя — 9 – 14 діб.

Метелики активні з початку сутінок до настання повної темряви. Самки через 4 – 6 діб після вильоту відкладають по одному яйцю на плоди груші. Плодючість 40 – 80 яєць. Ембріональний розвиток триває 6 – 10 діб. Відродження гусениць починається в третій декаді червня при досягненні суми ефективних температур 560 °С. Гусениці прогризають нижню оболонку яйця і, не виходячи на поверхню, проникають усередину плода, в якому роблять прямий хід до насінної камери. Гусениця з’їдає все насіння, заповнюючи його оболонки бурими екскрементами. В одному плоді може розвиватися кілька гусениць. У місці проникнення гусениці в плід утворюється втиснення. Гусениця розвивається 20 – 30 діб. Покидаючи плід, вона прогризає прямий хід до поверхні, який закінчується круглим отвором діаметром 2 – 2,5 мм. Вихідний отвір вільний від екскрементів. Більша частина гусениць залишає плоди, які ще висять на дереві, в період з другої — третьої декади липня до середини серпня і переходить на коконування. Генерація однорічна.

Пошкоджені плоди передчасно обпадають і загнивають. Найсильніше пошкоджуються ранньостиглі сорти груші. Недостатня холодостійкість призводить до того, що значна кількість гусениць гине у малосніжні холодні зими. Хижаки і паразити істотної ролі у зниженні чисельності грушевої плодожерки не відіграють. Гусениць і лялечок знищують багато видів хижаків, які живуть у поверхневому шарі ґрунту.

Заходи захисту. Найефективнішими є агротехнічні прийоми та знищення рослинних решток, зяблева оранка міжрядь і обробіток ґрунту в пристовбурних кругах. Особливо ефективне розпушування ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах у період заляльковування гусениць навесні й коконування влітку. Враховуючи, що гусениці після відродження не пересуваються по плодах відкрито, застосування інсектицидів дає ефект тільки в тому разі, якщо обприскування проводять перед початком масового відкладання яєць — приблизно через 35 – 40 діб після кінця цвітіння груші, при досягненні суми ефективних температур 380 – 400 °С (при порозі +10 °С).