Трапляється у південних і південнозахідних областях України. Крім плодових і ягідних культур пошкоджує понад 200 видів лісових і декоративних рослин.

Щитки самок круглі, до 2 мм у діаметрі, коричневосірого кольору; у центрі щитка розміщені дві личинкові шкірки жовтого кольору. Самка, що знаходиться під щитком, завдовжки 1,3 мм, кругла, лимонножовта, з розвиненим колючосисним апаратом. Щиток самця видовженоовальний, завдовжки до 1 мм. Дорослий самець розміром до 0,8 – 0,9 мм, світлооранжевого кольору з поперечною смугою на грудях, з добре розвиненими вусиками, ногами й парою крил; ротовий апарат редукований. Личинки першого віку («бродяжки») світложовті, видовженоовальні, завдовжки 0,25 мм. Личинка другого віку — 0,42 мм, за формою тіла та забарвленням подібна до самок, вкрита щитком діаметром близько 0,42 мм.

Зимують личинки першого й другого віків під щитками на корі стовбурів і гілок. Навесні, з початком руху соку, личинки пробуджуються і починають живитися. Через 20 – 22 доби після двох линянь (кінець квітня — початок травня) перетворюються на дорослих самок. У середині травня вилітають самці. Їх чисельність невелика і становить від 2 до 9 % популяції. Упродовж 40 – 60 діб самка відроджує 80 – 100 личинокбродяжок, які розповзаються і присмоктуються до скелетних частин дерев, листків і плодів. Після присмоктування втрачають рухливість і вкриваються зверху восковими нитками, з переплетень яких утворюється білий щиток, який через 3 – 4 доби темнішає. Через 7 – 8 діб після утворення сірого щитка личинка линяє вперше, через 10 – 12 діб — вдруге і личинка перетворюється на дорослу самку другого покоління.

До першого линяння личинка самця розвивається так само, як і личинка самки. В подальшому розвиток відбувається з повним перетворенням. Вийшовши зпід щитка, самець не живиться і після спарювання гине. На початку серпня з’являються бродяжки другої генерації й діапаузуючі личинки, які йдуть на зимівлю.

Каліфорнійська щитівка висмоктує сік із стовбурів, гілок, листків і плодів. На пошкоджених ділянках розтріскується кора, викривлюються пагони, деформується і обпадає листя, на плодах у місцях смоктання утворюються червоні плями. У разі значних пошкоджень дерева слабшають і поступово засихають. Шкідник має великий діапазон пластичності, витримуючи температуру від –35 до +43 °С і вологість повітря від 30 до 90 %.

Чисельність каліфорнійської щитівки знижує сонечко Chilocorus renipustulatus Serb., заражають їздці з родини хальцид — Aphytis proclia Walk., A. mytilaspidis Le Baron, Anabrolepis zetterstedti Walk., Pteroptrix dimidiata Westw., Archenomus longicornis Nikolskaya, Prospaltella fasciata Malenotti, P. perniciosi Tower та ін.

Заходи захисту. Дотримання карантинних заходів, які перешкоджають поширенню шкідника. Очищення стовбурів, скелетних гілок від відмерлої кори, вирізання сухих і пошкоджених гілок, а також кореневої порості, та спалювання їх. При перевищенні економічного порогу шкодочинності: в осередках 2 – 3 балів зараження (0,5 личинки на 1 м гілки до розпускання бруньок і 2 – 3 % заселення плодів) рано навесні по сплячих бруньках за середньодобової температури повітря не нижче 4 °С — обприскування — промивання дерев овіцидами; у період відродження личинокбродяжок — обробка інсектицидами.