Трапляється повсюдно. Крім капустяних рослин пошкоджує польові, овочеві, плодові та лісові культури, що належать до 30 родин.

Метелик з розмахом крил 40 – 50 мм; передні крила темнобурі з жовтуватобілою хвилястою лінією, яка посередині крила утворює два зубці, звернені назовні у вигляді латинської літери «W»; дві темні плями розміщені біля переднього краю, ниркоподібна пляма облямована білим або сама частково біла; задні крила сірі, з країв темніші. Яйце розміром 0,6 – 0,7 мм, жовтуватобіле, півкулясте, з 32 – 38 радіальними реберцями, з яких 12 – 14 досягають мікропілярної зони.

Гусениця завдовжки 35 – 50 мм, 16нога, мінливого забарвлення, від сіруватозеленого до темнобурого, майже чорного, по боках тіла широка жовта смуга, на спині — темний малюнок у вигляді «ялинки». Лялечка розміром 19 – 24 мм, червонобура, на кремастері два довгих вирости, які закінчуються сплюснутою булавою.

Зимують лялечки у ґрунті, на глибині 8 – 12 см. Метелики вилітають у травні. Початок льоту метеликів збігається в часі зі встановленням середньодобової температури повітря 14 – 16 °С і сумою ефективних температур ґрунту на глибині 7 см 189 – 196 °С. Метелики додатково живляться нектаром квіток, найчастіше бур’янів. Літають увечері й уночі, а вдень ховаються у затишних місцях. Тривалість льоту метеликів становить 30 – 45 діб, масовий літ спостерігається впродовж 20 – 25 діб. Яйця самка відкладає групами, по 20 – 80 шт., на нижній бік листків різних культурних рослин та бур’янів, частіше капустяних. Плодючість — від 600 до 2600 яєць. Високі температури й низька вологість повітря в період льоту метеликів обмежують їхню плодючість. Ембріональний розвиток триває 6 – 12 діб.

Гусениці до другого віку живуть групами, скелетують листки знизу, не зачіпаючи епідерміс верхнього боку. Починаючи з третього віку розповзаються по рослині й вигризають у листках отвори неправильної форми. Вони інтенсивно живляться вночі та на світанку, а в денні години спостерігається спад рухливості та живильної активності. Гусениці середніх і старших віків часто вгризаються в качан, у якому роблять ходи і забруднюють його своїми рідкими екскрементами. У цвітної капусти гусениці пошкоджують як квітки, так і суцвіття. Розвиток гусениць триває впродовж 25 – 30 діб. На заляльковування мігрують у ґрунт на глибину 5 – 12 см.

Частина лялечок шкідника в разі недостатнього зволоження ґрунту діапаузує. Для проходження повного циклу розвитку капустяної совки необхідна сума ефективних температур близько 700 °С. Літ метеликів другого покоління відбувається у другій половині липня — у серпні. Гусениці другої генерації розвиваються впродовж 30 – 40 діб і пошкоджують капусту середніх і пізніх сортів. Заляльковування гусениць відбувається наприкінці вересня.

Чисельність шкідника обмежують близько 39 видів ентомофагів. Яйця заражає Trichogramma evanescens Westw. (Hymenoptera: Trichogrammatidae); на гусеницях паразитують їздці — Therion circumflexum L., Netelia testacea Grav., Exetastes atrator L., E. cinetipes Rats. (Hymenoptera: Ichneumonidae); Apanteles rubecula Marsh., Microphitis tuberculifera Wesm., Metcorus rubens Nees.; Nomolobus annulicornis Nees., Rogas ductor Thumb. (Hymenoptera: Braconidae); Euplectrus bicolor Suederus, Eulophus penniconis Nees. (Hymenoptera: Eulophidae), мухитахіни — Voria ruralis Fll., Siphona cristata F., Ernestia consobrina Mg., (Diptera: Tachinidae); нематода — Hexamermis tuberculifera Wesm. та ін. Лялечки й гусениці уражуються грибними та бактеріальними хворобами.

Заходи захисту. Зяблева оранка. Культивація міжрядь у період масового заляльковування першої генерації. Знищення квітуючих бур’янів під час додаткового живлення метеликів. Два випуски трихограми по 40 – 50 тис. особин на гектар проти кожного покоління шкідника — на початку відкладання яєць і через 6 – 7 діб після першого випуску. Використання біопрепаратів або інсектицидів доцільне при заселенні совкою 5 % рослин із середньою щільністю дві і більше гусениць на одну рослину.