Трапляється повсюдно. Пошкоджує плодові, а також дуб, тополю, ільмові, липу, багато кущів. Віддає перевагу яблуні й дубу.

Передні крила метелика вохряножовті або цеглянобурі, з двома поперечними стрічками; задні крила світліші; в розмаху крил самка досягає 40 мм, самець — 32 мм; тіло вкрите жовтими волосинками; у самців на кінці черевця китичка волосків; вусики гребінчасті; ротовий апарат недорозвинений. Яйце розміром 3 мм, циліндричне, свинцевосіре, з твердою оболонкою. Гусениця до 55 мм завдовжки, блакитносіра, в м’яких волосинках, на спинному боці біла смуга, облямована оранжевобурими смужками, по боках блакитні переривчасті смуги; голова блакитна з чорними плямами. Лялечка завдовжки 40 мм, буруваточорна, з рідкими рудуватими волосинками, в подвійному щільному павутинному коконі білуватожовтого кольору.

Зимують майже повністю сформовані гусениці в яйцевих оболонках. Відродження гусениць починається в період розпускання бруньок і завершується перед цвітінням яблуні ранніх сортів, триваючи в середньому 10 – 16 діб. Гусениці живуть разом. Для живлення розповзаються павутинними «доріжками», прокладеними на корі гілок. Живляться увечері й уночі. Якщо ночі холодні, можуть живитися і вдень. Залежно від температурних умов розвиток гусениць може тривати від 25 до 50 діб. За цей час вони 4 – 5 разів линяють, проходячи 5 – 6 віків. Після кожного линяння гусениці влаштовують нове павутинне гніздо в нижчерозміщеному розгалуженні гілок. В останньому віці гусениці розповзаються і в першій — другій декадах червня заляльковуються в коконах між двома — трьома листками, стягнутими павутиною, в кущах, тріщинах кори, на траві. У стадії лялечки перебувають 14 – 16 діб. У Лісостепу літ метеликів починається в останній декаді червня, масовий — у липні. Метелики літають увечері і вночі, не живляться і найчастіше на 2 – 3тю добу після спарювання відкладають весь запас яєць по спіралі навколо тонких гілочок. У кожній яйцекладцікільці налічується 250 – 350 яєць.

Життя самців триває близько 5 діб, самок — 7 – 9 діб. Сформовані в яйцевих оболонках гусениці впадають у діапаузу до весни наступного року. Генерація однорічна.

Гусениці молодших віків скелетують листя, дорослі грубо об’їдають їх, залишаючи тільки центральну жилку. При 4 – 5 яйцекладках на одне дерево створюється реальна загроза для листкового апарату. Масове розмноження кільчастого шовкопряда спостерігається періодично. Осередки шкідника виникають переважно у порослевих низькоповнотних дібровах або в садах. Це пов’язано з тим, що найсприятливіші для розмноження кільчастого шовкопряда — розріджені, прогріті сонцем насадження.

Чисельність кільчастого шовкопряда регулюють паразити, хижаки й хвороби. На шкіднику паразитує понад 100 ентомофагів.

Яйця заражають Trichogramma cacoeciae March., Telenomus laeviusculus Ratz., Ooencyrtus tardus Ratz., Anastatus japonicus Ashm. Яйцеїдам належить основна роль у придушенні масового розмноження шкідника. Слід особливо відзначити вузькоспеціалізованого яйцеїда Telenomus’a laeviusculus’a, який розвивається синхронно з кільчастим шовкопрядом.

Гусениць і лялечок заражають їздці іхневмоніди — Apechtis rufata Gmel., A. capulifera Kriechb., A. guadridentata Thoms., Iseropus stercorator F., Gregopimpla malacosomae Seyrid., Pimpla insti­gator L.; браконіди — Apanteles gastropachae Bouche., A. neustriae Тobias., A. spurius Wesm., Meteorus istericus Nees., M.versicolor Wesm., Rogas rossicus Kok., Bracon nygmiae Tel.; мухитахіни — Carcelia bombylans R.D., C. excisa Fll., Exorista larvarum L., Zenilla libathrix Panz. та ін.

Із хижаків кільчастого шовкопряда знищують туруни, сонечка, хижі клопи, золотоочки, павуки.

У вологі роки гусениці гинуть від вірусних і бактеріальних хвороб.

Заходи захисту. В осінньозимовий період — зрізання пагонів з яйцекладками, які потрібно зв’язати в пучки і зберігати до весни у підвішеному стані. Навесні, після відродження і загибелі гусениць від голоду, пучки з яйцекладками звільнити від павутиння і розвісити в садозахисних і вітрозахисних смугах для випускання з них яйцеїдівтеленомусів.

У разі наявності 1 – 2 яйцекладок на одне дерево під час масового відродження гусениць — обробка дерев біопрепаратами або інсектицидами.