Трапляється в західних і південних областях України. Пошкоджує коноплі.

Метелик у розмаху крил досягає 10 – 14 мм, передні крила світлобурі, на їхньому передньому краї дев’ять косих білуватожовтих смуг, на задньому краї чотири косі ясножовті смуги; дзеркальце просте, без штрихів і крапок усередині; задні крила сіруватокоричневі. Яйце овальне, розміром 0,6 мм, ясножовте, напівпрозоре. Гусениця 9 – 12 мм, вохряножовта, в останньому віці яскравочервона; голова жовтобура, передньогрудний щит ясножовтий. Лялечка — 6 – 8 мм, яснокоричнева, черевні сегменти мають два ряди спрямованих назад шипиків.

Зимують гусениці четвертого й п’ятого віків у щільних павутинних коконах у ґрунті, на глибині 5 – 10 см. Вихід гусениць із місць зимівлі починається у другій половині квітня з настанням середньодобової температури 7 °С і триває більше місяця. Гусениці, що вийшли, заляльковуються в тріщинах ґрунту та у рослинних рештках. Через 10 – 15 діб, у першій декаді травня, вилітають імаго, які відразу перелітають зі старих коноплянищ на нові посіви конопель. Імаго активні перед заходом сонця. Яйця відкладають по одному, рідше по два – три на листки, черешки й стебла конопель. Середня плодючість — 150 – 250, максимальна — до 500 яєць. Через 6 – 10 діб відроджуються гусениці. Спочатку вони живляться відкрито, вигризаючи паренхіму біля жилок листків, ховаючись під павутину, з другого віку переходять у стебло. Через 25 – 30 діб гусениці заляльковуються у верхній частині стебел у місцях живлення.

На початку липня починається розвиток другого покоління, що збігається з фазами цвітіння й утворення насіння коноплі. У Степу і Лісостепу в серпні – вересні розвивається третє покоління. У стеблах гусениці вигризають ходи, у місцях їх проникнення утворюються потовщення. Гусениці другого й третього поколінь пошкоджують генеративні органи: виїдають вміст недозрілого насіння у супліддях, прогризають ходи в квітконіжках і плодоніжках. Це призводить до зниження врожаю насіння та якості волокна.

Економічний поріг шкодочинності конопляної плодожерки — 3 гусениці на 10 рослин (під час утворення суцвіть). Зниження температури у весняний період до 10 – 12 °С сприяє затриманню виходу з ґрунту та заляльковуванню гусениць, що спричинює зміни у строках розвитку плодожерки. Відмічено значну загибель яєць плодожерки внаслідок зниження відносної вологості повітря до 40 %.

Яйцями шкідника живляться личинки золотоочок і дзюрчалок та інші хижаки. Як паразити гусениць відомі близько 50 видів з родин Ichneumonidae i Braconidae.

Заходи захисту. Глибока зяблева оранка. Дотримання сівозміни, просторова ізоляція нових посівів від старих коноплянищ (відстань 2 – 2,5 км). Знищення післязбиральних решток. При високій чисельності шкідника — обробка інсектицидами в період масового відкладання яєць кожним поколінням конопляної плодожерки. З посівів, де проводили другу обробку, продукцію використовують тільки для технічних цілей.