Трапляється на Поліссі та у північних районах Лісостепу. Пошкоджує малину, рідше ожину.

Метелик у розмаху крил — 11 – 14 мм; передні крила червонокоричневі, з чотирма золотистожовтими плямами на передньому краї та двома — на задньому; голова рудуватожовта; задні крила сірі, з довгою бахромою. Яйце розміром 0,2 – 0,3 мм, жовтуватобіле. Гусениця останнього віку завдовжки 8 – 11 мм, червона; голова, грудний та анальний щитки чорні. Лялечка — 8 – 9 мм, коричнева.

Зимують гусениці І – ІІ віків у білих коконах під відсталою корою в нижній частині пагонів, у тріщинах кори, пеньках обрізаної малини та серед рослинних решток. У період набубнявіння бруньок і появи зеленого конуса гусениці, що перезимували, підіймаються вгору по стеблах і вгризаються в бруньки, закриваючи вхідний отвір павутиною та екскрементами. Після цього вони виїдають вміст бруньки, потім переходять у пагін, вигризаючи в ньому середину. В другій половині травня гусениці заляльковуються в пошкоджених бруньках або в серцевині пагона. Виліт метеликів збігається з початком цвітіння малини. Літають метелики вдень та ввечері, перед заходом сонця. Самки відкладають яйця по одному біля основи тичинок розбрунькованих квіток. Плодючість — 60 – 90 яєць.

Через 7 – 10 діб відроджуються гусениці, які 10 – 12 діб живляться плодоложем квітки. Перед достиганням ягід гусениці переходять у місця коконування до весни наступного року. За рік розвивається одна генерація.

Гусениць і лялечок малинної брунькової молі заражає ряд їздців із родів Sympiesis, Pnigalio, Cirrospilus, Рediobius (родина хальциди); Apanteles, Gnaptodon (родина браконіди); Elachertus, Chrysocharis (родина евлофіди), мухитахіни — Winthemia guadripustula F., Carcelia phalaenaria Rd.

Заходи захисту. Низьке вирізування та спалювання рослинних решток. При чисельності понад 4 – 5 гусениць на один кущ на початку виходу гусениць із місць зимівлі (фаза розсування брунькових лусочок) — обробка малини інсектицидами.