Трапляється на Поліссі та в Лісостепу. Пошкоджує малину, ожину, лабазник, таволгу.

Муха завдовжки 5,5 – 7 мм, сірого кольору, ноги чорні, голова з різко виступаючим лобом. Яйце розміром 0,2 мм, біле, видовженоовальне. Личинка завдовжки 5 мм, бруднобіла, циліндрична, без ніг, ротові частини розміщені всередині двох передніх сегментів. Несправжній кокон — 5 – 6 мм, бочкоподібний, коричневого кольору.

Зимують личинки в несправжніх коконах у поверхневому шарі ґрунту. У травні, коли ґрунт у місцях залягання личинок прогрівається до 12 – 13 °С, відбувається їх заляльковування. На розвиток лялечки потрібно 7 – 9 діб. Виліт мух триває впродовж 8 – 10 діб. У холодну й дощову погоду виліт може розтягуватися до 15 – 20 діб. При цьому значна частина личинок і лялечок гине від грибної хвороби Empusa muscae Cohn. Мухи додатково живляться нектаром квіток, цукровими виділеннями сисних шкідників та росою. Яйця відкладають по одному на верхівки та в пазухи ще не сформованого листя, молоді пагони, кореневі відростки малини. Плодючість — 60 – 90 яєць. Через 5 – 8 діб відроджуються личинки, які вгризаються в середину молодих стебел, де вигризають спіральні й кільцеподібні ходи. Верхівки пошкоджених пагонів в’януть і поникають, пізніше стають чорними й відмирають. Живлення личинок завершується за 12 – 16 діб. В період цвітіння малини личинки прогризають вихідні отвори й переходять на зимівлю, утворюють несправжній кокон і залишаються в ньому до весни наступного року. Генерація однорічна.

Чисельність малинної мухи обмежують багато хижих комах і особливо жужелиці.

Заходи захисту. Перекопування ґрунту під кущами малини восени та рано навесні. В період бутонізації малини вирізання і спалювання прив’ялих пагонів. Економічний поріг шкодочинності — 3 % пошкоджених пагонів. При масовій чисельності — обприскування інсектицидами під час масового вильоту мух.