Поширений повсюдно. Пошкоджує горох, вику, сочевицю, чину.

Жук розміром 3,5 – 4 мм, зверху густо вкритий червоними блискучими лусочками, нижній бік тіла вкритий білими лусочками; на кожному з надкрил — по дві плями. Личинка розміром 6 – 7 мм, світложовта, голова коричнева; тіло дещо зігнуте.

Зимують жуки, іноді — недорозвинені личинки в ґрунті або під рештками рослин. Із місць зимівлі жуки виходять у першій половині травня при прогріванні верхнього шару ґрунту до температури понад 12 °С. Активна міграція жуків спостерігається з появою сходів гороху, вики, чини. Додаткове живлення відбувається крім бобових на куколі, редьці польовій, багаторічних травах, кормових бобах. Жуки вигризають на стеблах і листках ямки діаметром до 5 мм. Такі самі ямки вони вигризають на стулках бобів гороху, вики, чини та квасолі. Масове заселення цих культур відбувається наприкінці травні — у першій половині червня. Яйця по 3 – 7 штук відкладають у середину боба крізь отвір, прогризений хоботком. Плодючість — до 60 яєць. Через 5 – 7 діб відроджуються личинки, які прогризають оболонку зерна і виїдають його вміст. Живляться личинки близько одного місяця. Із боба в біб личинки не переходять. Завершивши розвиток, личинки прогризають у стулці боба отвір, падають на землю, де у верхніх шарах ґрунту утворюють колисочку, в якій заляльковуються. У серпні — вересні формуються молоді жуки, що залишаються в колисочках на глибині до 6 см до весни. За рік розвивається одна генерація. Пошкодження жуками сім’ядолей і стебел призводить до засихання рослин. Пошкоджені боби деформуються і припиняють розвиток.

Горох може пошкоджувати також виковий плодовий довгоносик — ApionpomonaeF. і зелений трав’яний довгоносик — EosomusovulumGerm.

Заходи захисту. Лущення стерні й рання оранка. Розміщення на полях сівозмін гороху на відстані не менш як 500 м від осередків масового розмноження довгоносика в попередньому році. При чисельності понад 10 – 15 жуків на 1 м² — обробка сходів гороху інсектицидами.