Підкоровик сосновий

Російська назва: 
Подкорник сосновый
Латинська назва: 
Aradus cinnamomeus
 
Трапляється повсюдно. Пошкоджує сосну звичайну, рідше інші види сосен.
Імаго завдовжки 3,5 – 5 мм; тіло червонуватокоричневе, під колір соснової кори, овальне, плескате, голова масивна, вусики короткі 4членикові; колючі щетинки, що висуваються з хоботка, довші за тіло, у спокої хоботок підігнутий під голову, а колючі щетинки складені спірально між очима. Самки бувають двох форм: крилаті (рідше) і короткобезкрилі (частіше). Самці менші за самок, з вузьким тілом і вузькими надкрилами, не літають. Яйце розміром 0,8 мм, овальне, гладеньке, спочатку білувате, потім рожеве і під кінець буруваточервоне. Личинка — 4,5 мм, плеската, світлокоричнева з жовтуватим відтінком.
Зимують імаго й личинки четвертого віку біля основи стовбура або близько біля нього в лісовій підстилці. Навесні, ще до повного сходу снігового покриву, за середньодобової температури 2 – 3 °С спочатку імаго, а дещо пізніше личинки заселяють стовбури сосен. Розмістившись під лусочками кори, розпочинають живлення і спарювання. Відкладання яєць починається в другій половині квітня і триває 20 – 30 діб. Довгокрилі самки після запліднення розлітаються і відкладають яйця на нових ділянках. Яйця кладуть на внутрішню поверхню лусочок кори по одному або невеликими групами. Плодючість —15 – 30 яєць, нижній поріг розвитку яйця — 10 °С. Ембріональний розвиток триває 15 – 25 діб. Відроджені у травні — червні личинки впродовж усього літа живляться під лусочками кори, висмоктуючи соки з лубу, камбію та верхнього шару деревини. Досягнувши четвертого віку, переходять на зимівлю. Навесні, у квітні — травні вони переходять у п’ятий вік і продовжують живитися впродовж 30 – 40 діб, після чого перетворюються на імаго. Розмножуватись починають тільки після перезимівлі. Генерація дворічна.
Сосновий клоппідкоровик — світло і теплолюбна комаха. Тому він особливо активно заселяє розріджені посадки сосни 5 – 25річного віку та узлісся. Внаслідок пошкоджень під корою утворюються порожнини, заповнені смолою і паренхімою, кора розтріскується, утворюючи смолоточиві виразки, порушується транспірація. Зменшується приріст, спостерігається всихання верхівок дерев. Якщо чисельність клопа досягає 100 і більше особин на 1 дм2 поверхні стовбурів, дерева, як правило, засихають.
На шкідника згубно діють заморозки в період ембріонального розвитку. Значну загибель імаго й личинок спричинюють зниження температури до –25…–30° С у малосніжні зими. Масова загибель клопів спостерігається у вологі роки від білої мускардини.
Клопів знищують верблюдки — Raphidioptera, особливо — Rhaphidia ophiopsis Schum., R. flavipes Stein., Agulla xanthostigma Schum.; руді мурашки, яйцеїди — Microphanurus discolor Ratz., M. scutellaris Тhoms. та ін. Клопами живляться птахи — пищуха, повзик, малий дятел.
Заходи захисту. Посадка густих культур і культур, що рано змикаються (15 – 20 тис. саджанців на гектар); заповнення «вікон» підсадкою дерев; на сухих піщаних ґрунтах краще висаджувати сосну кримську. При чисельності шкідника, що перевищує 500 клопів на дерево, — обприскування інсектицидами нижніх частин стовбурів і підстилки рано навесні, в період переходу підкоровика на стовбури.