Трапляється повсюдно. Пошкоджує сосну звичайну, ялину, рідше дуб, граб, березу, осику, бук.

Метелик з розмахом крил: самка 55 – 60 мм, самець — 35 – 37 мм; передні крила сіруватобілі із зигзагоподібними поперечними смугами; задні крила темносірі; черевце рожевувате з чорними поперечними смугами. Яйце розміром 0,1 – 0,2 мм, рожевуватосіре, стиснене зверху і знизу. Гусениця завдовжки 30 – 50 мм, темносіра, вкрита довгими волосками; на дев’ятому і десятому сегментах маленькі червоні бородавки. Лялечка — 20 – 25 мм, бронзовобура, з пучком гачкоподібних червонуватих щетинок на задньому кінці.

Зимують новоутворені гусениці в яйцевих оболонках. Стійкі до несприятливих умов перезимівлі. Успішно переносять зниження температури до –30 °С. Гусениці відроджуються в останній декаді квітня. Перші дві — п’ять діб гусениці сидять разом, утворюючи так зване «дзеркало», після чого розповзаються і починають живлення. На час линянь вони збираються в групи, утворюючи «линяльні дзеркала». Гусениці швидко рухаються і в перших віках виділяють значну кількість павутини, обплітаючи нею гілки. Гусениці молодших віків завдяки волоскам можуть переноситись вітром на значні відстані. Гусениці перших двох віків об’їдають травневі пагони сосни й бруньки, що пішли у ріст. Починаючи з третього віку пошкоджують стару хвою, відкушуючи половину хвоїнки і з’їдаючи до основи частину, що залишилась. При живленні листяними породами прогризають отвори у листках. Живляться вночі. Розвиток гусениць залежно від температури режиму триває від 45 до 80 діб. Гусеницісамці проходять п’ять віків, гусеницісамки — шість. Заляльковуються гусениці у пухкому павутинному коконі серед хвої або в щілинах кори. Лялечка розвивається від 12 до 20 діб. Метелики літають у липні — серпні вечорами й уночі.

Самка відкладає по 5 – 15 яєць групами, розміщуючи їх у тріщини і нерівності нижньої частини стовбура. Плодючість — 300 – 400 яєць. Гусениці, що утворились через 7 – 10 діб, залишаються всередині яйцевих оболонок до весни наступного року. За рік розвивається одна генерація.

Важливу роль в обмеженні чисельності шовкопрядамонашки відіграють хвороби — фляшеріоз і поліедроз. Яйця шкідника знищують синиці, пищухи, повзики; гусениць — іволга, сойка, зозуля; лялечок — дрозди, сорокопуди; метеликів — одуди, дрімлюги, кажани. Значна частина шкідника гине від турунів, ктирів, верблюдок, мурашок.

Понад 70 видів ентомофагів заражає гусениць і лялечок. Найчисленнішими є їздці з родини іхневмонід — Apechtis rufata Gmel., A. compunctor L., Pimpla instigator F., P. turionella L., Sisparis alboguttatus Grav. і мухтахін — Tachina fera L., Masicera silvatica Fll., Pseudosarcophaga monache Kr., Parasetigena segregata Ratz., P. adilis R.D., Blondelia nigripes Fll.

Заходи захисту. Приваблення у лісонасадження комахоїдних птахів. При чисельності, що перевищує п’ять яйцекладок на дерево, у період відродження гусениць — застосування біопрепаратів або інсектицидів.