Вербова хвилянка

Російська назва: 
Ивовая волнянка
Латинська назва: 
Leucoma salicis
 
Трапляється повсюдно. Пошкоджує різні види тополі, вербу, рідше — вільху, ліщину.
Метелик з розмахом крил 45 – 55 мм, колір крил шовковистобілий, гомілки і лапки чорні з білими колечками; вусики чорні. Яйцекладка має вигляд подушечки розміром 2 – 3 см, біла з сіруватим або жовтуватим відтінком; зверху вкрита пінистими виділеннями; у яйцекладці 20 – 50 зеленуватих яєць. Гусениця 45 – 50 мм завдовжки, волосиста, на спинному боці ряд жовтуватобілих плям; на кожному сегменті по червонуватожовтій волосистій бородавці. Лялечка завдовжки 12 – 15 мм, чорна, блискуча, з білими плямами й жмутами жовтих волосків.
Зимують гусениці другого віку в тріщинах і щілинах кори, у дуплах і під опалим листям. Навесні, зі встановленням стійких середньодобових температур понад +10 °С гусениці переходять до активного способу життя. Це буває найчастіше в першій половині травня. Спочатку гусениці скелетують, пізніше об’їдають листя. Їх розвиток триває більше місяця. У гусеницьсамців шість, у гусеницьсамок — сім віків. Заляльковування відбувається у червні — липні на стовбурах, стовпах, парканах, серед листя. Перед заляльковуванням гусениці збираються групами по 10 – 20 особин і обплітають себе пухкою павутиною. Розвиток лялечки триває 12 – 15 діб. Метелики, що вилетіли у липні, відкладають яйця групами на стовбури, гілки та листя. У кожній кладці — від 5 до 200 яєць. Плодючість — 500 – 700 яєць.
Вербова хвилянка віддає перевагу тополі бальзамічній і чорній. Ембріональний розвиток за температури 20 – 25 °С триває 7 – 10 діб. Відроджені гусениці скелетують листя і, досягши другого віку, ще задовго до осінніх холодів ідуть на зимівлю. За рік розвивається одна генерація. Вербова хвилянка — гігрофільний вид. Найчастіше заселяє густі й добре зволожені насадження.
Велике значення у стримуванні масового розмноження хвилянки відіграють також ентомофаги і хвороби, описані для попередніх видів цієї родини.
Заходи захисту. Приваблення в насадження комахоїдних птахів. При чисельності шкідника, що перевищує 1 – 3 гусениці на 1 м гілки, або при пошкодженні понад 10 % листя — застосування біопрепаратів чи інсектицидів.