Трапляється повсюдно. Пошкоджує капусту, редиску, редьку, ріпу та інші капустяні рослини.

Самець розміром 5 – 5,5 мм, попелястосірого кольору, з трьома темними смугами на передньоспинці та широкою темною смугою на черевці, на всіх сегментах помітні поперечні смуги; черевце округлоконічне, на верхівці звужене; очі займають більшу частину голови. Самка — 6 – 6,5 мм, світлосірого кольору, смуги на грудях не чітко виражені; черевце загострене, з бурими клиноподібними плямами на кожному сегменті. Яйце розміром 1,0 – 1,5 мм, біле, сигароподібне, з поздовжньою борозенкою. Личинка до 8 мм, біла, безнога та без вираженої голови. Передній кінець тіла звужений, задній косо зрізаний, з двома опуклими дихальцями та 14 конічними горбками, з яких 4 нижні більші й попарно зближені. Несправжній кокон розміром 4 – 6 мм, видовженоовальний, коричневий, на задньому кінці помітні 14 горбків, які характерні для личинки.

Зимують лялечки в несправжніх коконах у ґрунті, на глибині 10 – 15 см. Виліт мух відбувається у квітні — травні при прогріванні ґрунту до 12 – 13 °С, що часто збігається зі строками висаджування розсади капусти в ґрунт. Мухи додатково живляться на квітках бур’янів. Через 2 – 3 доби після вильоту відбувається парування, а через 8 – 10 діб — відкладання яєць. Самка відкладає яйця невеликими групами (2 – 5 шт.) на стебло біля кореневої шийки, під грудочки та в тріщини ґрунту поблизу розвинених рослин. Плодючість — 100 – 150 яєць. Для нормального ембріонального розвитку потрібна висока вологість повітря і відсутність різких знижень температури. В жарку та суху погоду більшість яєць гине. Через 5 – 10 діб вилуплюються личинки, які вгризаються всередину головного кореня або об’їдають його та дрібні корінці зовні. При пошкодженні редиски, редьки, брукви личинки проникають усередину коренеплоду, де роблять численні ходи. Через 20 – 30 діб, після трьох линянь, личинки заляльковуються в несправжніх коконах у ґрунті поблизу пошкодженої рослини. Лялечка розвивається впродовж 15 – 20 діб. Мухи другого покоління літають у червні — липні й концентруються на пізніх сортах капусти. Личинки другого покоління, завершивши живлення, заглиблюються в ґрунт, утворюють пупарій, заляльковуються і залишаються до весни наступного року. На більшій частині території України розвивається два покоління, на півдні — три.

Найбільш шкодочинним є перше покоління, оскільки його личинки пошкоджують розсаду в парниках і молоді рослини в полі. Пошкоджені рослини капусти затримуються в рості, їхнє коріння загниває, листя прив’ядає і набуває синюватосвинцевого відтінку. Значно пошкоджені рослини гинуть.

В Україні зареєстровано понад 30 видів паразитів і хижаків мухи. Жуки стафіліни — Aleochara bilineata Gyll. і Trybliographa rapae Westw. — знищують яйця та личинок мухи, а личинки паразитують всередині несправжнього кокона. Чисельність личинок і лялечок капустяної мухи обмежують паразитичні горіхотворки (Cynipidae) з родів Trybliograhha sp., Cothonaspis sp., їздці — Stilpnus tenebricosus Grav., Phygadeuon fumator Grav., Tersilochuss heterocerus Thous. (Hymenoptera: Ichneumonidae), Opius carbonarius Nees., Alysia manducator Pz., Phaenocarpa ruficeps Nees., Aphaereta dificilis Nixom, Ap. minuta Nees. (Hymenoptera: Braconidae). Личинки та лялечки в несправжніх коконах уражуються грибом Spicfrsa fumosorosea.

Заходи захисту. Глибока зяблева оранка. Знищення бур’янів. Розведення і випуск імаго стафілін з роду алеохара. Використання інсектицидів у період льоту мух і відкладання яєць доцільне при заселенні капустяною мухою 10 % рослин із середньою щільністю 5 – 6 яєць або 3 – 5 личинок на одну рослину.