Трапляється повсюдно. Пошкоджує черешню і вишню.

Муха темнобура, майже чорна; голова і грудний щиток світлооранжеві; на спині дві поздовжні жовті смуги; очі зелені; стегна чорні, гомілки й лапки світлооранжеві; крила прозорі, з чотирма буруватими поперечними смугами; довжина самки 4 – 5,3 мм, самця — 2,9 – 4 мм. Яйце розміром 0,7 мм, жовтуватобіле, довгасте, загострене з одного і ледь притуплене з другого кінця. Личинка завдовжки 6 – 7 мм, біла з легким жовтуватим відтінком, безнога, звужена до головного кінця; на передньому кінці два хітинізованих гачки ротоглоткового апарату. На задньому кінці два дихальця у вигляді виступаючих трубочок. Лялечка завдовжки 3 – 4 мм, біла, вільна. Несправжній кокон розміром 3,5 – 4,5 мм, брудножовтий, бочкоподібний.

Зимують лялечки в несправжніх коконах у ґрунті на глибині 3 – 5 см. Вихід мух навесні починається при сумі ефективних середньодобових температур понад 10 °С у ґрунті на глибині 5 см для степових районів — 220 °С, для лісостепових — 230 °С; триває впродовж 20 – 28 діб. Самки вилітають з недорозвиненими статевими продуктами, додатково живляться цукристими виділеннями листоблішок, попелиць, краплями соку, що виступають із тріщин стовбурів, пошкодженого листя і плодів. Через 2 – 3 доби після виходу відбувається спарювання, а через 7 – 13 діб починається відкладання яєць. Самка відкладає яйця по одному під шкірочку плодів черешень і вишень, які починають визрівати. Плодючість — 70 – 150 яєць. Через 7 – 10 діб відроджуються личинки, які впродовж 15 – 25 діб живляться м’якушем плодів навколо кісточки. Завершивши розвиток, личинки залишають плід, падають на землю, заглиблюються в поверхневий шар ґрунту і утворюють пупарій. Через 5 – 6 діб перетворюються на лялечок і залишаються до весни наступного року. За рік розвивається одна генерація. У частини популяції діапауза лялечок може тривати два і навіть три роки.

Пошкоджені личинками плоди втрачають блиск, на них з’являються впадини, м’якуш розм’якшується і загниває. Найсильніше пошкоджуються плоди сортів черешні й вишні середніх і пізніх строків дозрівання.

Частина шкідників гинуть від грибних, вірусних і бактеріальних хвороб. Роль хвороб зростає в роки з підвищеною кількістю опадів у осінній і весняний періоди.

Чисельність вишневої мухи знижує ряд ендопаразитів, значна частина яких належать до родини Eulophidae: Pnigalio agraules Walk., P. pectinicornis L., P. soemius Walk., Cirrospilus vittatus Walk., C. nephereus Walk., C. nitetis Walk., C. pentheus Walk., Sympiesis sericecornis Nees., Closterocerus trifasciatus Westw. та ін.

Заходи захисту. Під час закладання саду слід віддавати перевагу ранньостиглим сортам черешні й вишні, які менше пошкоджуються вишневою мухою. Осінній і весняний обробіток ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах. Якщо в попередньому році личинками вишневої мухи було пошкоджено понад 2 % врожаю, потрібно через 10 – 12 діб після початку вильоту мух провести обприскування дерев інсектицидами.