Трапляється повсюдно. Пошкоджує яблуню, рідше грушу, сливу, абрикос, горобину, вишню, глід. Особливо шкодочинна в степових районах України.

Метелик з розмахом крил 18 – 22 мм; крила вузькі, склоподібні, по краях і вздовж жилок — синюваточорні лусочки, на четвертому сегменті черевця — червона поперечна смуга, на останньому сегменті — китичка з темносиніх волосків. Яйце розміром до 1 мм, жовтокоричневе, овальне. Гусениця завдовжки 22 – 25 мм, світложовта з червонуватим відтінком, уздовж спини червонувата смуга, що просвічується; голова червонобура, дихальця — чорні, потиличний щиток червонуватобурий. Лялечка завдовжки 13 – 14 мм, бурожовта, з двома рядами шипиків на спинному боці черевних сегментів.

Зимують гусениці молодших віків у ходах, пророблених у корі й лубі, старших віків — у заболоні. У другій декаді травня гусениці, що завершили розвиток, прогризають хід до самої поверхні, залишаючи зовні тонкий шар кори у вигляді віконечка, і заляльковуються в коконі. Заляльковування починається в травні і триває до липня. Через 15 – 16 діб, перед вильотом метеликів, лялечка за допомогою щупиків висувається з отвору в корі. Після вильоту метеликів лялечкові оболонки довго залишаються наполовину зовні. Літ метеликів триває з кінця травня до середини серпня. Метелики активні вдень, додатково живляться нектаром квіток різних рослин, живуть 10 – 12 діб. Самки відкладають яйця в щілини й тріщини кори штамбів і скелетних гілок. Найчастіше заселяють дерева, вражені грибними хворобами і пошкоджені морозобоїнами та сонячними опіками. Плодючість — до 250 яєць.

Відроджені через 8 – 10 діб гусениці вгризаються під кору і живляться заболонню впродовж двох вегетаційних сезонів. Є дані про те, що в Криму яблунева склівка завершує розвиток за один сезон. Гусениці проточують звивисті ходи знизу вгору, заповнюючи їх рідкими бурими екскрементами, які витікають із отворів. У разі значних пошкоджень відбувається передчасне відмирання окремих гілок і цілих дерев.

Значну роль у зниженні чисельності яблуневої склівки відіграють комахоїдні птахи і особливо дятли.

Відомо кілька десятків ендопаразитів яблуневої склівки. Найефективніші з них: браконіди Macrocentrus marginator Nees., Microchelonus starki Tel., іхневмонід Vipio desertor L. і мухатахіна Leskia aurea Fll.

Заходи захисту. Осіннє очищення кори, побілювання стовбурів 20%м вапновим молоком для захисту дерев від морозобоїн та сонячних опіків. Під час обприскування інсектицидами проти шкідників (особливо яблуневої плодожерки) слід обробляти також стовбури дерев для знищення метеликів і гусениць склівки.

Здійснювати заходи з приваблення в осінньозимовий період комахоїдних птахів.