Поширена повсюдно. Монофаг. Завдає шкоди гороху (Pisum sativum, P arvense).

Жук розміром 4 – 5 мм, чорний, зверху вкритий рудуватосірими волосками; надкрила вкорочені, не прикривають двох останніх сегментів черевця; на кінці черевця хрестоподібний малюнок білого кольору; передні три членики вусиків, гомілки та лапки середніх ніг червонуваті. Яйце — 0,6 – 1 мм, еліптичної форми, бурштиновожовте. Личинка завдовжки 5 – 6 мм, маленька голова глибоко втягнута в грудний відділ тіла; лялечка — 4 – 5 мм, світложовта.

Зимують жуки в зерні у сховищах. На півдні Україні значна частина їх зимує в скиртах соломи, серед решток рослин, під корою дерев і в ґрунті. Масовий вихід жуків з горошин спостерігається за температури повітря 26 – 28 °С, при 20 °С — вихід більш розтягнутий у часі, при 15 – 16 °С і нижче — слабкий. Підвищена вологість прискорює вихід жуків із зерен. Жуки, що перезимували, з’являються у травні, концентруючись у садах, на квітучій черемсі (по краях лісосмуг), на бур’янах. На плантацію гороху потрапляють разом із висіяним насінням, але більша частина їх перелітає з місць зимівлі. Підвищена чисельність жуків на полях спостерігається наприкінці травня, у фазу утворення вусиків і особливо під час появи бутонів та на початку цвітіння. Жуки живляться пилком і пелюстками квіток. Досить активні жуки в жарку погоду (за температури не менш як 21 °С), у похмурі дні, а також уранці та ввечері ховаються в квітках гороху або поміж стуленими молодими листками. Поля починають заселяти з країв, поступово охоплюючи всю площу. Відкладання яєць спостерігається з першої декади червні у степовій, з середини червня — у лісостеповій зонах. Самки відкладають яйця зверху на боби. Початок відкладання яєць спостерігається за температури 18 °С, масове — при 26 – 27 °С. Плодючість самок становить від 70 до 220 яєць. Яйця добре помітні на зеленому фоні боба. Ембріональний розвиток яєць триває 6 – 10 діб. Після відродження личинка прогризає стінку боба, потім тканину зеленого, часто недорозвиненого, зерна, в якому відбувається подальший повний розвиток личинки, лялечки і жука нового покоління. У зерно здатні проникнути кілька личинок, але виживає лише одна. У лісостеповій зоні розвиток личинки відбувається впродовж 36 – 37, лялечки — 25 діб, у степовій зоні — відповідно 29 – 36 і 13 – 18 діб. Оптимальною температурою для розвитку личинок і лялечок є 26 – 28 °С, при 10 – 12 °С розвиток припиняється. Для повного циклу розвитку горохової зернівки потрібна сума ефективних температур 516 – 640 °С. За оптимальних строків збирання врожаю гороху (в липні) в зернах знаходяться тільки личинки, у серпні — лялечки й жуки. Шкідник розвивається в одному поколінні. Пошкодження зерна призводить до зниження його маси, якості та схожості. В екскрементах личинок міститься алкалоїд кантаридин, тому пошкоджене зерно не можна використовувати в їжу та на корм худобі.

Близьким до зернівки горохової є зернівка горохова південна — BruchusemarginatusAll., яка трапляється в Криму і завдає шкоди гороху, нуту й чині.

Чисельність горохової зернівки зменшують яйцеїди: Lathromeris bruchocida Vis., який в окремі роки може знищити до 60 – 70 %; Uscana senex Grese, на личинках паразитують Triaspis thoracicus Cuzt., Eupteromalus leguminis Gah., Brichicida orientalis Crawf., Uscana semifumipennis Gir., Microdontomerus anthomoni Crawf. тощо. У період зберігання зерна личинок, лялечок і жуків знищує пузатий кліщ — Pediculloides ventricosus Newp.

Заходи захисту. Дотримання сівозмін. Своєчасні збирання й обмолочування гороху, рання оранка поля. Фумігація насіннєвого гороху дозволеними препаратами при зараженості зернівкою 10 насінин на 1 кг при вологості зерна не більш як 15,5 %. Обприскування насіннєвих і фуражних посівів гороху інсектицидами у фазу бутонізації — початку цвітіння проти горохової зернівки при наявності 10 жуків на 100 помахів сачком або 10 жуків на 100 рослинах.