Переводжу зрозумілою для всіх мовою калію і фосфору середній рівень ( в некарбонатных черноземах близкие результаты к методу Чирикова дает метод Кирсанова)
цього року що діамофоска з карбмідом що без різниці не було
але 10 кг азоту що в діамофосці однозначно мало в порівнянні з тим що дають в аргентині чи канаді
тож вважаю доцільним вносити ще хоча б 20 кг азоту у формі карбаміду або сульфату амонію
Раніше були навіть методичні рекомендації від Облдержродючості (зараз Держгрунтохорона), в яких зазначалось, що в нашій зоні внесення калію не дає результатів.
Знайшов ці рекомендацїї і цитую дослівно:
На солонцюватих грунтах (IV зона) високу еффективність забезпечує внесення фосфорних та азотних добрив. Дози калійних добрив, в залежності від ступеня засолення грунту та потреби рослин у калії, зменшуються або зовсім виключаються.
Валентин Миколайович, а шкала рівнів є до цих методів?
У мене фосфор та калій визначали за методом Чирикова, а азот взагалі за методом Корнфільда, тому порівнювати з вашими даними не можу.
Крім того в мене є аналіз грунту від Агротест, яким поділився агроном з Харківської області, там є табличка "Інтерпретація аналізу на вміст поживних речовин":
таких фото немаю бо добриво сиплю всюди
скажу що колега фермер поле якого за 500 м від мого весною під культивацію давав по 1 ц карбаміду і 1,5 ц сульфату амонію а по листку фосфор і калій в результаті мав 2,1 т/га а в жару його соя виглядала мов пальми що позадирала вверх листя
на жаль фоток з його поля теж немаю)
Кажуть, що фосфор в ній в орто формі, що відразу доступний рослині, азот в амонійній і до того моменту коли рослина перейде до живлення амонійний азот перейде в нітратний, калій знаходиться у формі безхлорних сполук, що позитивно впливає на зростання на початкових стадіях.
Але, фермери, у яких я наймав на посів сівалку КУН СДМ, займаються но-тіллом уже років 8, і вже спробували різні комбінації і норми добрив. Давали і діамофоску, але найкращий результат на сої вони бачать саме після стартових азотних добрив.
В наших краях часто верхній шар грунту пересихає на 7-8 см під час вегетації сої, особливо в другій половині літа. Якщо положити НПК на невелику глибину, то ефект буде малий. Треба вносити з осені, але но-тілл не підходить для цього.
Валентин Миколайович, а які у вас результати по аналізу грунтів?
100 кг НПК 16 це дуже мало
чому не переплатити 1,5-2 тис, грн на тоні і взяти діамофоску 10-26-26?
в себе на полі робив слідуючим чином
як тільки можна зайти в поле з боронами то 100кг/га діамофоски + 50 кг/га карбамід або 100 кг сульфату амонію і бороную
по вегетації по цілому полі рослини всюди однакові
різниці навіть не видно де були борозни
та й через Р і К в жару рослини виглядають дуже здорово
В цьому році давав на частині посівів під посів 100 кг НРК 16-16-16, на іншій під час цвітіння по 100 кг селітри. Різниці в врожайності особливо не побачив, десь по 10 цнт, тому вже купив селітру на 2 варіант на весь посів. Хоч дешевше обійдеться.
Я ж кажу, що сипали по черзі, карбамід і селітру, а що там на дні залишалось, та на стінках поналипало, вже неможливо визначити.
Стосовно карбаміду, як з"ясувалось, теорія говорить, що в грунтах з високою біологічною активністю (в теплу пору), карбамід перетворюється на вуглекислий амоній за 2-3 дні, який на повітрі швидко розкладається до газоподібного аміаку і може випаруватися. Тому поверхневе внесення карбаміду без заробки загрожує втратою азоту. Причому заробляти його треба на 10-12 см, а на легких грунтах і глибше.
Вийшло так, що 70-80 кг, не то карбаміду, не то аміачної селітри вирішили проблеми з засвоєнням калію на моєму полі в цьому році.
І мабуть, все це логічно пояснюється, хоч рівень калію в грунті більш, менш достатній, але саме дуже малий рівень азоту блокував процес засвоєння калію. І як тільки дали азот, то рослина змогла взяти собі потрібний калій, якого в грунті достатньо.
Жалкую, що не застосував азотні добрива на всьому полі, бо були проблемні ділянки, які я пробував витягнути сульфатом калію К-LEAF позакореневими обробками, але це не поміняло кардинально ситуацію.
Грунти у мене не кислі, а лужні. РН від 7,2 до 8,1, але точно існує закономірність, що найбільше проблема з засвоєнням калію проявляється на тих ділянках поля де рн 7,2, а от де рн 8 жодних проявів не бачу.
Повертаючись до воронки на фото в першому повідомленні теми, то причина такого в дії азотних добрив, що були внесені сівалкою в рядок з насінням на глибину 4-5 см в нормі близько 70-80 кг в фізичній вазі.
Подивіться, будь ласка, на схему, де на засвоєння калію впливає нестача фосфору, азоту, молібдену, кальцію. Також при надлишку магнію блокується доступ калію, кальцію і марганцю. Підвищена кислотність грунтового розчину впливає на засвоєння азоту, фосфору, калію та магнію. Я впевнена, що це невелика чатина нетагивних факторів.
Взагалі, дефіцит калію на сої в мене на полі сильно проявляється в останні чотири роки. В 2013 та 2014 році пробував вирішити цю проблему за допомогою нітроамофоски при посіві сої в рядок на глибину 5-6 см.
Але навіть 150 кг нітроамофоски не вирішували проблему.
Ви можете анонімно скористатися сервісом зберігання файлів. В цьому випадку доступ до об'єкту буде можливий лише за допомогою ключа, який Ви отримаєте при створенні об'єкту.
Ну тоді я добавлю фото своєї пшениці по но-тілл після сої, яка також була на но-тілл. Як я вже ранівше тут говорив, посів 7-8 жовтня, але фактично зерно зволожилось та почало проростати 10 листопада.
Деякі ділянки, а вірніше латки, на полі все ж таки почали сходити 23-24 листопада, через два тижні після дощів, я думаю, що на момент дощів 9-11 листопада, це зерно вже не було у стані спокою, а почало помаленьку проростати за рахунок вологи, яка до нього підтягнулась після нічних морозів.
народ поділіться цьогорічними успіхами по ц/б) зважаючи на аномальну спеку напевно цьогоріч похвастатися 700 ц/га ніхто не зможе
бо цього року весною в останній момент відмовився від посіву ц/б а зробив ставку на сою і не прогадав
на цю весну вже точняк відмовлятися не буду тим більше вже горохівський завод має запрацювати а до заводу 7 км
у кого які плани на слідуючий рік по ц/б?
Та нє, реально проблема. У мене гарний архів по 3 регіонам з координатами, сортом та попередником. Кукурудза виявилась найгіршим попередником, б.трави краще, соя-так собі. Але по одній світлині додати нереально.
Переводжу зрозумілою для всіх мовою калію і фосфору середній рівень ( в некарбонатных черноземах близкие результаты к методу Чирикова дает метод Кирсанова)
цього року що діамофоска з карбмідом що без різниці не було
але 10 кг азоту що в діамофосці однозначно мало в порівнянні з тим що дають в аргентині чи канаді
тож вважаю доцільним вносити ще хоча б 20 кг азоту у формі карбаміду або сульфату амонію
Знайшов ці рекомендацїї і цитую дослівно:
На солонцюватих грунтах (IV зона) високу еффективність забезпечує внесення фосфорних та азотних добрив. Дози калійних добрив, в залежності від ступеня засолення грунту та потреби рослин у калії, зменшуються або зовсім виключаються.
Виходячи з цього, діамофоска мені не підходить.
Цікаво було б подивитись на результат без карбаміду, лише з діамофоскою. Нема таких результатів?
Валентин Миколайович, а шкала рівнів є до цих методів?
У мене фосфор та калій визначали за методом Чирикова, а азот взагалі за методом Корнфільда, тому порівнювати з вашими даними не можу.
Крім того в мене є аналіз грунту від Агротест, яким поділився агроном з Харківської області, там є табличка "Інтерпретація аналізу на вміст поживних речовин":
а на рахунок діамофоски то білорусія
але найкраща на мою думку фосагро
таких фото немаю бо добриво сиплю всюди
скажу що колега фермер поле якого за 500 м від мого весною під культивацію давав по 1 ц карбаміду і 1,5 ц сульфату амонію а по листку фосфор і калій в результаті мав 2,1 т/га а в жару його соя виглядала мов пальми що позадирала вверх листя
на жаль фоток з його поля теж немаю)
Відбір зразків здійснювали з шарів 0-20 та 20-40 см, ДСТУ ISO 11464
Аналітичні визначення проводились за загальноприйнятими методиками:
1) у ґрунті:
– вміст гумусу – за методом І. В. Тюріна, згідно з ДСТУ 4289;
– вміст аміачного і нітратного азоту, згідно з ДСТУ 4729;
– рН ґрунтового розчину, згідно з ДСТУ ISO 10390;
Якому виробнику діамофоски віддаєте перевагу?
Може у вас є фото де можна наочно побачити різницю між ділянками з добривом та без них.
Самі показникиі ні про що не говорять без вказання методики їх визначення, тому якщо можете, вкажіть їх рівень - низький, середній, високий.
В ваших документах повинні бути такі дані, чи якась табличка з рівнями.
а на рахунок діамофоски то вона на весні менінайбільше подобається (окрім Сумської)
знайшов фото сої станом на 20 червня
після цього лише на початку липня було ніби 2-3 мм опадів і до збору без дощів
в результаті 3,3 /га
темно-сірий опідзолений легкосуглинковий ґрунт
рН 5,5-5,8
Діамофоска це непоганий варіант.
Кажуть, що фосфор в ній в орто формі, що відразу доступний рослині, азот в амонійній і до того моменту коли рослина перейде до живлення амонійний азот перейде в нітратний, калій знаходиться у формі безхлорних сполук, що позитивно впливає на зростання на початкових стадіях.
Але, фермери, у яких я наймав на посів сівалку КУН СДМ, займаються но-тіллом уже років 8, і вже спробували різні комбінації і норми добрив. Давали і діамофоску, але найкращий результат на сої вони бачать саме після стартових азотних добрив.
В наших краях часто верхній шар грунту пересихає на 7-8 см під час вегетації сої, особливо в другій половині літа. Якщо положити НПК на невелику глибину, то ефект буде малий. Треба вносити з осені, але но-тілл не підходить для цього.
Валентин Миколайович, а які у вас результати по аналізу грунтів?
100 кг НПК 16 це дуже мало
чому не переплатити 1,5-2 тис, грн на тоні і взяти діамофоску 10-26-26?
в себе на полі робив слідуючим чином
як тільки можна зайти в поле з боронами то 100кг/га діамофоски + 50 кг/га карбамід або 100 кг сульфату амонію і бороную
по вегетації по цілому полі рослини всюди однакові
різниці навіть не видно де були борозни
та й через Р і К в жару рослини виглядають дуже здорово
Але ж карбаміду ви не спробували.
В цьому році давав на частині посівів під посів 100 кг НРК 16-16-16, на іншій під час цвітіння по 100 кг селітри. Різниці в врожайності особливо не побачив, десь по 10 цнт, тому вже купив селітру на 2 варіант на весь посів. Хоч дешевше обійдеться.
Я ж кажу, що сипали по черзі, карбамід і селітру, а що там на дні залишалось, та на стінках поналипало, вже неможливо визначити.
Стосовно карбаміду, як з"ясувалось, теорія говорить, що в грунтах з високою біологічною активністю (в теплу пору), карбамід перетворюється на вуглекислий амоній за 2-3 дні, який на повітрі швидко розкладається до газоподібного аміаку і може випаруватися. Тому поверхневе внесення карбаміду без заробки загрожує втратою азоту. Причому заробляти його треба на 10-12 см, а на легких грунтах і глибше.
можливо все таки карбамід, так як в нього більший % азоту. спробуйте запитати у власника сівалки, які добрива були в ній. знайшла цікаву табличку.
Вийшло так, що 70-80 кг, не то карбаміду, не то аміачної селітри вирішили проблеми з засвоєнням калію на моєму полі в цьому році.
І мабуть, все це логічно пояснюється, хоч рівень калію в грунті більш, менш достатній, але саме дуже малий рівень азоту блокував процес засвоєння калію. І як тільки дали азот, то рослина змогла взяти собі потрібний калій, якого в грунті достатньо.
Жалкую, що не застосував азотні добрива на всьому полі, бо були проблемні ділянки, які я пробував витягнути сульфатом калію К-LEAF позакореневими обробками, але це не поміняло кардинально ситуацію.
Грунти у мене не кислі, а лужні. РН від 7,2 до 8,1, але точно існує закономірність, що найбільше проблема з засвоєнням калію проявляється на тих ділянках поля де рн 7,2, а от де рн 8 жодних проявів не бачу.
Повертаючись до воронки на фото в першому повідомленні теми, то причина такого в дії азотних добрив, що були внесені сівалкою в рядок з насінням на глибину 4-5 см в нормі близько 70-80 кг в фізичній вазі.
Подивіться, будь ласка, на схему, де на засвоєння калію впливає нестача фосфору, азоту, молібдену, кальцію. Також при надлишку магнію блокується доступ калію, кальцію і марганцю. Підвищена кислотність грунтового розчину впливає на засвоєння азоту, фосфору, калію та магнію. Я впевнена, що це невелика чатина нетагивних факторів.
Взагалі, дефіцит калію на сої в мене на полі сильно проявляється в останні чотири роки. В 2013 та 2014 році пробував вирішити цю проблему за допомогою нітроамофоски при посіві сої в рядок на глибину 5-6 см.
Але навіть 150 кг нітроамофоски не вирішували проблему.
Фото 2015 року:
Крім відставання в рості вегетативної маси чітко видно прояви дефіциту калію, і це про тому, що рівень калію в грунті середній:
На слідуючий тиждень прогноз на досить теплу для грудня погоду, вдень до + 9, вночі +3-4. Надія на отримання сходів залишається.
Лариса який ключ?
Ну тоді я добавлю фото своєї пшениці по но-тілл після сої, яка також була на но-тілл. Як я вже ранівше тут говорив, посів 7-8 жовтня, але фактично зерно зволожилось та почало проростати 10 листопада.
Деякі ділянки, а вірніше латки, на полі все ж таки почали сходити 23-24 листопада, через два тижні після дощів, я думаю, що на момент дощів 9-11 листопада, це зерно вже не було у стані спокою, а почало помаленьку проростати за рахунок вологи, яка до нього підтягнулась після нічних морозів.
народ поділіться цьогорічними успіхами по ц/б) зважаючи на аномальну спеку напевно цьогоріч похвастатися 700 ц/га ніхто не зможе
бо цього року весною в останній момент відмовився від посіву ц/б а зробив ставку на сою і не прогадав
на цю весну вже точняк відмовлятися не буду тим більше вже горохівський завод має запрацювати а до заводу 7 км
у кого які плани на слідуючий рік по ц/б?
А якою нормою сіяли і на яку глибину?
Та нє, реально проблема. У мене гарний архів по 3 регіонам з координатами, сортом та попередником. Кукурудза виявилась найгіршим попередником, б.трави краще, соя-так собі. Але по одній світлині додати нереально.