Трапляється повсюдно, космополіт. Зона високої шкодочинності охоплює лісостепові й степові області. Пошкоджує капусту, редиску, редьку, ріпу, ріпак, турнепс, гірчицю, брукву, хрін та інші рослини родини капустяних.

Метелик має розмах крил 12 – 17 мм, передні крила вузькі, сірокоричневі, по задньому краю проходить біла або жовтувата смуга, яка при складанні крил утворює малюнок у вигляді ромба; задні крила сріблястосірі з довгою бахромою; вусики 35 – 37членикові, у стані спокою витягнуті вперед. Яйце розміром 0,4 – 0,5 мм, овальне, дещо сплющене, блідозелене. Гусениця — 8 – 11 мм, зелена, з невеликими чорними плямами й рідкими чорними щетинками, тіло її дещо веретеноподібне. Лялечка — 6 – 9 мм, блідозелена, пізніше темніє. Кокон розміром 8 мм, веретеноподібний, сріблястобілий.

Зимує лялечка, на півдні — частково метелик на бур’янах та рослинних рештках. Виліт імаго відбувається у квітні — на початку травня. Виходять метелики з цілком розвиненими статевими органами й відразу починають спаровуватися. Самка відкладає яйця, по одному або невеликими групами (2 – 4), на нижній бік листків або черешки. Плодючість — 70 – 165 яєць. Гусениці, що вилуплюються через 3 – 7 діб, вгризаються в паренхіму листків і роблять у них короткі ходи. Через 3 – 4 доби гусениці залишають міни й розміщуються переважно з нижнього боку листка, утворюючи тонкі павутинні гнізда, в яких відбувається перше линяння. В подальшому гусениці вигризають невеликі ділянки листкової тканини, не чіпаючи верхню кутикулу. Такі пошкодження мають вигляд «віконець». Гусениці дуже рухливі; потурбовані, вони швидко звиваються і падають з листка, звисаючи на павутинці.

Нижній температурний поріг розвитку яєць становить 8 °С, гусениць — 5,4 °С, лялечок — 9 °С. Сума ефективних температур для повного циклу розвитку одного покоління дорівнює 380 – 416 °С.

Гусениці розвиваються 9 – 15 діб і заляльковуються в білому напівпрозорому павутинному коконі. Через 7 – 14 діб виходять метелики другого покоління. Метелики капустяної молі живуть у середньому 17 – 30 діб. Літають у сутінках, живляться на квітках капустяних рослин. На півночі України капустяна міль має 2 – 3 генерації, на півдні — 4 – 5. Покоління нечітко розмежовані, тому шкідник трапляється на рослинах у різних стадіях розвитку одночасно. Повний цикл розвитку капустяної молі триває 25 – 35 діб. На капусті найнебезпечнішими є пошкодження у фазі утворення кільця («сердечка»).

Відомо 102 ентомофаги капустяної молі. В яйцях паразитує Trichogramma everesceus Wetk. (Hymenoptera: Trichogrammatidae), основними паразитами гусениць є Apanteles plutella Kurd. і A. vestalis Hal. (Hymenoptera: Braconidae); Horogenes (Angitia) fenestralis Holugr., Diadromus subtilicornis Qrav., Diadegma chrysostitos Qmal. (Hymenoptera: Ichneumonidae); лялечок — Pteromalus puparum L. (Hymenoptera: Pteromalidae), Phryxe reulgaris Fel. (Diptera: Tachinidae) та ін. Гусениці й лялечки уражуються грибними й бактеріальними хворобами.

Заходи захисту. Знищення рослинних решток, на яких зимує капустяна міль. Глибока зяблева оранка. Боротьба з бур’янами з родини капустяних. При заселенні 10 % рослин і чисельності, яка перевищує 4 – 5 гусениць на одну рослину, доцільно проводити обприскування біопрепаратами або інсектицидами.