Трапляється повсюдно. Пошкоджує виноград, грушу, рідше — сливу, яблуню, горобину, айву, вишню, малину та деякі інші листяні породи.

Жук 6 – 9 мм завдовжки, золотистозелений з темносинім полиском; надкрила вкриті волосками; у самців по боках передньоспинки є шипи, спрямовані вперед. Яйце розміром до 1 мм, овальне, спочатку біле, пізніше жовтувате. Личинка — 6 – 8 мм, каламутнобіла, без ніг, головний щит коричневий. Лялечка — 5 – 7 мм, біла, спинний бік вкритий численними волосками.

Зимують статевонезрілі жуки в ґрунті на глибині 5 – 10 см, невелика частина особин — під рослинними рештками. Виходять у другій декаді квітня і починають додатково живитися бруньками, що розпускаються, пізніше переходять на молоде листя, в якому з верхнього боку вигризають вузькі смуги, не торкаючись нижньої шкірочки. В міру росту листка плівка цих борозенок розривається і листок набуває безформних обрисів. Після парування самка надгризає черешок листка, внаслідок чого він в’яне і звисає донизу. Після цього жук згортає його в трубку, скручуючи у вигляді спіралі. Між кожним шаром листка (листків) відкладає по 1 – 2 яйця, в середньому 8 – 9 яєць в одну «сигару». Одна самка згортає 25 – 30 «сигар». Плодючість — 200 – 250 яєць. Відродившись через 7 – 10 діб, личинки впродовж 25 – 35 діб живляться частиною трубки, що підсихає, а після її падіння на землю — м’якушем, що розкладається. Завершивши розвиток, личинки переходять у ґрунт і заляльковуються в круглих колисочках. Жуки, що утворилися через 10 – 15 діб, залишаються в ґрунті до весни наступного року. За рік розвивається одна генерація.

Окремі жуки виходять з ґрунту і живляться листям з кінця серпня до жовтня. Однак із настанням прохолодної погоди вони ховаються під опале листя та рослинні рештки, де й проводять зиму.

Жуків і личинок знищують жужелиці, птахи, мурашки. Личинок заражають їздці з родини іхневмонід — Pimpla brunnea Bris., Omorgus mutabilis Hlgr., з родини браконіди — Microbracon discoides Wesm., Triaspis caudata Nees.

Заходи захисту. Осінній обробіток ґрунту. Культивація й перекопування ґрунту в міжряддях та навколо кущів під час масового заляльковування личинок. Збирання й спалювання згорнутих листкових трубок («сигар») до виходу з них личинок. При чисельності понад 2 – 3 жуки на один кущ — застосування інсектицидів до утворення «сигар» і відкладання яєць.