Найбільш шкодочинна в Степу, Криму й Лісостепу. Монофаг. Пошкоджує грушу.

Імаго розміром 2,5 – 3 мм, колір тіла від оранжевочервоного (літня форма) до темнокоричневого, вусики брудножовті; щиток середньоспинки оранжевий з жовтизною по кутках; дві пари прозорих крил; задні ноги стрибальні, брудножовті, стегна світлокоричневі; черевце темнокоричневе. Яйце розміром 0,3 мм, видовженоовальне, з коротким стебельцем; свіжовідкладене — молочнобіле, у подальшому — світлооранжеве. Личинка плоска з округлим черевцем, спочатку світложовта, пізніше — від жовтозеленого до коричневого кольору. Німфа 1,6 – 1,9 мм завдовжки, довгаста, зеленуватокоричнева, вусики 7членикові, крилові чохлики перехресні. Зимують імаго в щілинах і тріщинах кори дерев, під опалим листям. Виходять рано навесні за середньодобової температури мінус 2 – 3 °С (на півдні — наприкінці лютого — на початку березня, в Лісостепу — у середині березня). При 5 °С починається спарювання, при 10 °С — відкладання яєць.

Самки, що перезимували, живуть від 30 до 45 діб. За цей час вони в кілька прийомів з інтервалом 5 – 6 діб відкладають від 400 до 600 яєць, розміщуючи їх у вигляді ланцюжка біля основи бруньок, на квітконіжках. Наступні покоління відкладають яйця на листки групами по 20 – 30 штук. Через 8 – 10 діб відроджуються личинки. Вони проникають усередину бруньок, які розпускаються, пізніше переходять на квітконіжки, молоді пагони, черешки листя, зав’язі. Після п’яти линянь перетворюються на імаго, що збігається із закінченням цвітіння груші. Тривалість розвитку від яйця до дорослої комахи становить приблизно 17 – 25 діб. Через 2 – 3 доби після окрилення листоблішки спарюються і розпочинають відкладання яєць, даючи початок розвитку другого покоління. Плодючість літніх поколінь — 700 – 1200 яєць із середньодобовою кладкою 20 – 80 яєць. У лісостеповій зоні грушева медяниця розвивається в чотирьох, на півдні — у п’яти поколіннях, що накладаються одне на одне. Для розвитку одного покоління потрібна сума ефективних температур 400 °С при нижньому порозі 6 °С.

Шкоди завдають личинки та імаго, висмоктуючи сік із бруньок, листя, квітконіжок, пагонів і плодів. Пошкоджені органи недорозвинені, листки та зав’язі обпадають, плоди набувають виродливої форми і дерев’яніють, гілки усихають; відбувається загальне ослаблення дерев. Медяниця виділяє значну кількість липких цукристих екскрементів (медвяна роса), якими при масовій чисельності шкідника бувають покриті всі дерева і ґрунт пристовбурних кругів. На забрудненій поверхні розвиваються сапрофітні сажисті гриби. Суха і жарка погода сприяє розвитку шкідника.

Грушу пошкоджує також велика грушева листоблішка — PsyllapyrisugaFrst., яка за основними особливостями розвитку і шкодочинністю мало чим відрізняється від грушевої листоблішки.

Чисельність шкідників обмежують сонечка, золотоочки, мухисирфіди, туруни, хижі клопи, павуки.

На грушевій листоблішці паразитують ендопаразити з родини Aphelinidae — Marietta picta Andre., Caccophagus licimnia Walk., Prionomitus mitratus Dalm., Trechnites psyllae Ruschka., Sectiliclava cleonae Walk., Aphidencyrtus taeniatus Fцrst. і Pteromalidae — Pachyneuron solitarium Htg., P. aphidis Bouche.

Заходи захисту. Пізнє осіннє заорювання опалого листя і рослинних решток. Очищення штамбів яблуні від моху, лишайників та відмерлої кори. Критерій чисельності листоблішок, який визначає доцільність обприскування інсектицидами, — понад 10 колоній на 100 пагонів, або 10 колоній на 100 листків, або 5 колоній на 100 квіткових розеток. Листоблішки наступних поколінь гинуть після обробки дерев інсектицидами для захисту від плодожерок та інших шкідників.