Трапляється повсюдно. Пошкоджує грушу, яблуню, глід, рідше інші плодові культури.

Імаго завдовжки 3 – 3,5 мм, тіло плоске, округле, з гребенеподібним підвищенням посередині, передньогруди з листоподібними виростами по боках; надкрила листоподібно розширені, світлі, з мереживним малюнком; вусики довгі, тонкі, 4членикові; ноги світложовті; очі червоні; у самки є яйцеклад, що складається з двох пилоподібних відростків. Яйце розміром 0,4 мм, довгасте, колбоподібно вигнуте, сіре, до верхівки дещо загострене. Личинка завдовжки 0,6 – 2,3 мм, плоска, довгаста, білувата, з коричневою головою і тонкими довгими шипами по боках тіла.

Зимують статевонезрілі імаго серед опалого листя, в тріщинах кори. Особливо багато їх збирається в садозахисних лісонасадженнях. Із місць зимівлі клопи виходять досить пізно, після розпускання листя в яблуні та груші, з’являючись на деревах на півдні наприкінці квітня — на початку травня, в Лісостепу — в середині травня. В теплу погоду здатні перелітати на значні відстані. Додатково живляться, висмоктуючи сік із листя. Зимуючі самки живуть довго, у зв’язку з чим відкладання яєць триває 1,5 – 2 міс. Плодючість становить у середньому 200 – 300 яєць. Самки відкладають яйця групами по 7 – 10 штук з нижнього боку листків, вводячи їх у тканину за допомогою яйцекладу. Ембріональний розвиток триває у Лісостепу 28 – 35, на півдні — 20 – 28 діб.

Масове відродження личинок відбувається у Лісостепу в липні, на півдні — в середині червня. В міру відродження личинки скупчуються в тісну групу на нижньому боці листка і, залишаючись малорухливими, висмоктують соки. Це місце з часом окреслюється білуватою плямою. Пошкоджене листя знебарвлюється, забруднюється клейкими екскрементами й линяльними шкірками. Личинки розвиваються впродовж 20 – 25 діб, проходячи шість віків.

У Лісостепу імаго, що з’явилися, продовжують живитися і з настанням холодів переходять у місця зимівлі. В степовій зоні України та в Криму дають друге покоління, розвиток якого відбувається у липні — серпні. Шкода, якої завдають клопи, найвідчутніша у посушливі роки. У разі значних пошкоджень листя засихає й обпадає, дерева припиняють ріст, плоди стають дрібними і часто обпадають. Знижується зимостійкість дерев.

У роки масового розмноження чисельність грушевого клопа знижують хижі членистоногі й в основному клопи: з родини Nabidae — Nabis ferus L., з родини Anthocoridae — Anthocoris nemoralis F., A. nemorum L., Orius niger Wolff., O. horvathi Reut., з родини Miridae — Calocoris ochromellas Gmel., Malacocoris chlorizans Pz. Відкладені яйця грушевого клопа заражає їздець із родини Mymaridae — Parallelaptera panis Enock. У вологу погоду значна частина личинок гине від грибних і бактеріальних хвороб.

Заходи захисту. Приорювання опалого листя в пізньоосінній період. При чисельності понад 200 личинок і німф першої генерації та понад 300 личинок другої генерації на 100 листків — обприскування дерев інсектицидами.