Трапляється повсюдно. Пошкоджує дуб черешковий, особливо його ранню форму, а також дуб пухнастий на Південному березі Криму.

Метелик з розмахом крил 18 – 23 мм; передні крила і груди яскравозелені, задні крила й черевце сірі. Яйце розміром 0,7 – 0,8 мм, округле, сплощене, спочатку світложовте, пізніше буруватосіре. Гусениця завдовжки 17 – 20 мм, сірозелена; голова темнокоричнева, передньогрудний і анальний щитки коричневі або зеленуватожовті, грудні ноги чорні. Лялечка — 9 – 11 мм, темнобура, кремастер з вісьмома дрібними гачкуватими щетинками.

Зимують запліднені яйця під щитками на корі молодих гілок. Ембріональний розвиток відбувається у лютневі відлиги й навесні за нижнього порогу розвитку 3,5 °С. Гусениці відроджуються наприкінці квітня — на початку травня, в період набрякання бруньок раннього дуба. Без їжі гусениці витримують не більше 3 – 5 діб. Спочатку вони вгризаються всередину набряклих бруньок і живляться в них до відокремлення листків. З розпусканням листя пошкоджують його, пухко обплітаючи розетку павутиною. Пізніше звивають із шовковинок трубки або живуть під скрученим краєм листка. Спочатку скелетують, у старшому віці з’їдають листя повністю. Розвиток гусениць триває 19 – 25 діб, проходячи 5 віків. Перед заляльковуванням гусениця підгинає край листкової пластинки на нижній бік, закріплюючи її краї павутиною, і в цьому укритті заляльковується. Розвиток лялечки триває 10 – 15 діб. Перед виходом метелика лялечка висувається назовні. Літ метеликів популяції розтягнутий і триває близько двох місяців (червень — липень). Самка відкладає по 2 – 3 яйця на потовщеннях між річними пагонами, на рубчиках біля основи черешків листків, у розвилках гілочок, біля бруньок та в інших місцях, де є нерівності кори, і прикриває їх буруватосірим щитком із виділень придаткових статевих залоз.

Метелики відкладають яйця як на ранню, так і на пізню форми дуба, не віддаючи переваги одній із них. Стійкість пізніх форм дуба пояснюється пізніми строками розвитку бруньок і листя. Гусениці, що відроджуються на пізніх формах дуба, не в змозі подолати тверді тканини бруньок і гинуть від голоду. Плодючість — 50 – 100 яєць. За рік розвивається одна генерація.

Загибель шкідника відмічається взимку при зниженні температури до –27…–30 °С, навесні, якщо строки відродження гусениць не збігаються із фазою розкриття бруньок, і влітку (липень, серпень), у суху й жарку погоду, що спричинює засихання відкладених яєць.

Яйця заражають Trichogramma evanescens Westw. та інші яйцеїди. На гусеницях і лялечках паразитує понад 90 видів ентомофагів. Гусениць заражають іхневмоніди — Scambus annulatus Kiss., S. calobatus Grav., Apophua nigridens Forst., браконіди — Microdus rufipes Nees., Ascogaster rufidens Wesm., A. guadridentata Nees., в лялечках розвиваються іхневмоніди — Apechtis rufata Gmel., Pimpla instigator Fabr., P. turionellae L., хальциди — Brachimeria intermedia Nees. та ін.

Гусеницями зеленої дубової листовійки живляться лісові мурашки, туруни, мертвоїди, хижі клопи — подізуси, птахи, особливо шпаки.

У вологі роки спостерігається загибель шкідника від бактеріальних, грибних і вірусних хвороб.

Бруньки, листя дуба та інших листяних порід пошкоджує багато інших видів листовійок: листовійкатовстунка глодова — ArchipscrataeganaHb., розанова листовійка — A. rosanaL., листовійкатовстунка строкатозолотиста — A. xylosteanaL., листовійка приморозкова — ExapatecongelatellaCl., листовійка різнокольорова плодова — AclerisvarieganaDen. etSchiff., листовійка кривовуса смородинна — PandemisribeanaHb. та ін.

Особливості розвитку й шкодочинності супровідних видів листовійок викладено в розд. 20.

Заходи захисту. При закладанні полезахисних лісонасаджень слід віддавати перевагу пізнім формам дуба. Приваблення в насадження комахоїдних птахів. При чисельності понад 0,5 кладки яєць на 1 м гілок потрібно на початку масового відродження гусениць застосувати біопрепарат або інсектицид.