Сажкові захворювання виявляють на всіх злакових травах. Збудниками їх є базидіальні гриби порядку Ustilaginales.

На могарі сажка проявляється на зав'язі суцвіття, які здуваються, набувають овальної або кулястої форми. Ці здуття діаметром 2-5 мм, заповнені пухкою, порошистою, чорно-бурою масою спор. Незруйнованими, але деформованими залишаються колоскові і квіткові лусочки, крізь які просвічується спорова маса.

Збудник хвороби — Ustilago crameri Koern. Теліоспори його кулясті, овальні або кутасті, 6,3-11,7 мкм у діаметрі, з червоно-бурою гладенькою оболонкою. Зараження рослин відбувається під час проростання зерна. Патоген уражує також чумизу.

На костриці сажка проявляється на листках і їхніх піхвах у вигляді поздовжніх, лінійних смужок бархатисто-чорного кольору, заповнених чорною споровою масою, що легко розпорошується після руйнування епідермісу.

Збудниками сажки костриці є два види гриба — Urocystis macrospora Lira і Ustilago festucarum Lira. У першого теліоспори зібрані в округло-довгасті клубочки, у яких є 1-3 центральних коричневих плодучих клітин діаметром 7-16 мкм, і 4-12 периферійних жовтуватих неплодучих клітин розміром 4-12 х 1-6 мкм. У другого гриба теліоспори бурі або чорні, кулясті чи еліптичні, 10-16 х 8-14 мкм. Між собою не склеєні, й оболонка їх вкрита циліндричними бородавками.

На грястиці збірній сажка проявляється на листках й буває двох типів: у вигляді чорних або темно-бурих штрихів та темних або коричневих двобічних плям довжиною 0,5-4,0 мм.

Збудниками першого типу сажки є гриби Urocystis dactylidina M.Chochr. і Ustilago salvei Berk et Br. У першого теліоспори зібрані в кулясті чи яйцеподібні клубочки, які мають 1-4 (переважно два) плодучих чорно-бурих, гладеньких, округлих чи еліптичних центральних клітин, 9-21 х 8-16 мкм, і 5-11 периферійних безбарвних або світло-коричневих стерильних клітин, 7-14 х 3-5 мкм. У другого гриба теліоспори не склеєні між собою, кулясті чи еліптичні, 8-12 х 7-11 мкм, з темно-фіолетовою оболонкою, вкритою високим сітчастим потовщенням, яке іноді помилково називають бородавкою. Обидва гриба заражають рослини під час проростання насіння.

Збудник другого типу сажки — Entyloma dactylidis Ciff. Теліоспори гриба неправильно-кулясті, кутасті або подовжено-овальні, 16-17 мкм у діаметрі, з гладенькою коричневою оболонкою, склеєні у щільну масу. Проростають у тканинах рослини-живителя без періоду спокою й утворюють циліндричні базидії, на верхівках яких попарно з'єднані, видовжені базидіоспори. Зараження рослин може відбуватися протягом всієї вегетації.

На тимофіївці і лисохвості найбільш розповсюджена листова сажка, яка утворює двобічні плями чорного кольору у вигляді довгастих, коротких коростинок довжиною 0,3-0,5 см. Збудник цієї сажки на тимофіївці — Entyloma camusianum Наr. Його теліоспори спочатку склеєні у грудочки, а пізніше бувають поодинокі. Вони коричневі, кутасті чи округлі, з гладенькою оболонкою, 8-14 мкм у діаметрі. Зараження відбувається під час вегетації рослин.

На лисохвості хворобу викликає Ustilago alopecurivora Lira. Його теліоспори розміром 8-13 х 7-14 мкм, зібрані у групи або поодинокі, еліптичні чи кутасті, з темно-коричневою гладенькою оболонкою. Зараження рослин відбувається під час їх вегетації.

Збудники сажкових хвороб злакових трав зберігаються на насінні і рештках уражених рослин.

Для запобігання розвитку сажкових хвороб важливо вчасно збирати насіння з неуражених ділянок і протруювати, а також ретельно заорювати післязбиральні рештки.