Проявляється на різних видах капусти та інших капустяних культурах у всіх фазах їхнього розвитку.

Прояв хвороби на сходах спостерігається рідко. Характерними для неї є просвітлення сім'ядолей і в'янення рослин. Дорослі рослини в'януть. Кінці їхніх листків жовтіють, на них видно сіток почорнілих жилок. На зрізі жилок листків і качанів уражених рослин помітне почорніння судинних пучків у вигляді крапок або штрихів.

При ранньому ураженні рослина недорозвивається, качан не зав'язується, інколи рослина гине. Але здебільшого рослинам першого року бактеріоз завдає невеликої шкоди. Дуже уражуються бактеріозом насінники. Навіть при слабкому ураженні навесні маточники стають нежиттєздатними. їхні жилки швидко чорніють, стебла недорозвиваються. На них видно темні смуги, а на стручках — чорні блискучі плями різної форми і розміру. Насіння в дуже уражених стручках недорозвивається.

Судинний бактеріоз капустяних культур викликають бактерії Xanthomonas campestris pv. campestris Dowson.

Джерелом інфекції є заражене насіння, уражені качани, висаджені на насінники, й уражені залишки рослин. В період вегетації бактерії від хворих рослин передаються вітром, крапельками дошу, комахами та слимаками. Проникають бактерії в рослини через водяні пори, продихи, пошкодження комахами і механічні. Потім вони проникають у судинну систему, де утворюють цілі зооглеї, спричинюючи в'янення рослин.

У польових умовах при достатній вологості інкубаційний період триває 10-15 діб, а при низькій подовжується до 30.

Судинний бактеріоз часто є причиною загибелі молодих рослин, недорозвиненості головок звичайної капусти, зменшення об'єму суцвіть цвітної капусти, випадання насінників, погіршення якості врожаю — зниження процента сухих речовин, а також недобору насіння.

Підвищену стійкість до судинного бактеріозу мають сорти капусти В'юга, Скоростигла та ін.