Дуже поширене захворювання цибулі. Найбільше уражується цибуля звичайна, хоч спостерігають ураження й інших сортів. Проявляється хвороба на листках і квіткових стрілках у вигляді сіруватих суцільних плям, які вкриваються сірувато-фіолетовим нальотом. У цих місцях нагромаджується пил, тому наліт часто здається брудно-сірим. Уражені органи рослин швидко жовтіють і засихають. При ранньому розвитку хвороби рослини не розвиваються й гинуть.

Збудником хвороби є ооміцетний гриб Peronospora destructor Casp. порядку Peronosporales. Його грибниця несептована, ендофітна, у рослині поширюється дифузно. На поверхні уражених тканин утворюється наліт, який складається із конідієносців з конідіями. Перші стирчать через продихи поодиноко або групами; З—7-разово дихотомічно розгалужені, їх кінцеві гілочки дугоподібно зігнуті. Конідії одноклітинні, яйцеподібні, сірувато-фіолетові, розміром 35-60 х 22-35 мкм (рис.Зб). Рясне конідіальне спороношення утворюється рано вранці, коли випадають роси.

Конідії гриба зберігають життєздатність у вологому повітрі протягом кількох днів, а в посуху під дією сонячних променів гинуть через 1,5-2,0 год.

Поширюються конідії повітряними течіями і крапельками дощу, а проростають гіфальним ростком, який проникає у рослину через продих. Оптимальні умови для їх проростання: вологість повітря — 99-100%, температура — 13°С (мінімум 4, максимум 25°С).

Гриб з уражених надземних органів рослини проникає в цибулину, де зосереджується переважно у верхній частині. У цибулинах він зимує у вигляді грибниці. В місцях уражень інколи утворює ооспори, але їх роль поки ще не з'ясована, проростити їх також не вдалося.

Джерелом інфекції є уражені цибулини, а також багаторічні сорти, у коренях яких зберігається грибниця, а навесні поширюється у листки й утворює конідіальне спороношення. Насінням і під час зберігання цибулі хвороба не розповсюджується. Є дані про можливість зберігання грибниці на рештках рослин у полі, проте роль цього джерела інфекції незначна.

Шкідливість несправжньої борошнистої роси цибулі дуже велика. Інколи від хвороби гине 15-20% і більше рослин.

Передчасне засихання листків призводить до недорозвиненості цибулини і зниження валового збору врожаю. Насіння з уражених насінників щупле або зовсім не утворюється. Стійких до хвороби сортів серед культурних немає. Імунними є дикі цибулі, що дає підставу вважати можливим виведення стійких сортів способом віддаленої гібридизації.