Хворобу частіше виявляють на моркві, рідко — на петрушці, селері і деяких дикорослих родини зонтичних. Уражуються сходи, дорослі рослини і коренеплоди під час зберігання.

На сходах чорна гниль проявляється у вигляді «чорної ніжки». Спочатку чорніє коренева шийка, а пізніше жовтіють, в'януть і засихають листки розетки. У вологу погоду, особливо восени, уражені листки загнивають, і на них з'являється заленувато-коричневий пліснявий наліт.

Під час зберігання на коренеплодах (збоку або на верхівці) утворюються сухі вдавлені плями. При розрізі на місці плями видно вугільно-чорне забарвлення ураженої тканини.

На насінниках, корені яких уражені чорною гниллю, стебла і суцвіття в'януть, що зумовлює недобір врожаю.

Збудниками хвороби є незавершені гриби Alternaria radicina Neier. Drechsl.et Eddy і Stemphylium botryosum Wallr. порядку Hyphomycetales. На грибниці утворюється конідіальне спороношення. У A.radicina конідієносці димчасті, темно-бурі або темно-оливкові, майже не відрізняються від гіф грибниці. Конідії булавоподібні, еліптичні чи оберненояйцеподібні, спочатку блідо-коричневі, а згодом темно-коричневі або темно-оливкові, з 2-10 поперечними і 1-6 поздовжніми перетинками, 17,6-57,3 х 9,9-24,2 мкм. На кожному конідієносці може бути по одній або 2-3 (у вигляді ланцюжка) конідії.

У S.botryosum конідієносці темно-бурі, із здуттями на поверхні. Конідії дрібноколючкуваті, округлі чи квадратні, септовані, темно-бурі, 12-55 х 11-35 мкм. На кожному конідієносці — по одній конідії. Оптимальна температура проростання конідій становить 28°С.

Грибами заражуються ослаблені рослини, особливо у дощову осінь, при підвищеній температурі. Поширюючись у тканинах рослин, гриб викликає мацерацію клітин.

Коренеплоди у період зберігання уражуються в місцях пошкодження за умов недостатньої вентиляції і при закладанні у траншеї неохолодженими.

Джерелом інфекції чорної гнилі можуть бути уражене насіння, зібране з уражених ділянок, рештки уражених рослин й уражені коренеплоди, висаджені на насінники. Зимує гриб грибницею та конідіями.