Хвороба зустрічається на зерняткових і кісточкових плодових культурах у багатьох районах України. Проявляється на листках, спочатку у вигляді білуватого нальоту з блискучим (перламутровим) молочним або сріблястим полиском. Згодом на таких листках утворюються некротичні плями, розміщені безладно. Листки стають крихкими, засихають і відмирають. Часто ураження виявляють на окремих гілках, а пізніше і на всьому дереві. Деревина у таких дерев буріє.

Плоди на уражених культурах погано розвиваються, передчасно опадають або не утворюються зовсім. З часом уражені гілки або дерево відмирають. У кісточкових насадженнях відмирання супроводжується камедетечею.

Багато дослідників захворювання дерев на молочний блиск пов'язують із проникненням через механічні пошкодження або в місцях підмерзання деревини базидіального гриба Stereum purpureum Fr. порядку Aphyllophorales.

За теорією Блекмана, гриб виділяє отруйні речовини, які поширюються по судинній системі рослин, в листках викликає розчинення серединних пластинок клітинних стінок. Внаслідок цього полісадна паренхіма листка легко роз'єднується, і під кутикулою утворюються повітряні порожнини, що надає листкам перламутровості (молочний блиск).

На живому дереві гриб розвиває тільки грибницю, а на відмерлому — плодові тіла, які розміщуються переважно на стовбурах біля землі. Плодове тіло S.purpureum має форму шкірястої шапки у вигляді тонких пластинок 2-5 см завширшки, прикріплених боком. Верхній бік плодового тіла білувато- або буро-сірий, хвилястий, з невиразними концентричними смугами й хвилястим краєм. Гіменіальний шар гладенький, голий, спочатку фіолетовий, а з часом коричневий. Базидії булавоподібні, 24-60 х 4,5-6 мкм, з 2-4 стеригмами. Базидіоспори безбарвні, циліндричні, із заокругленими кінцями, 4,5-10 х 3,5-3,8 мкм. Вони поширюються у вологу погоду восени або навесні, і, потрапивши у свіжі пошкодження дерев, проростають, утворюючи нову грибницю, що поширюється по деревині.

Деякі автори доводять можливість захворювання плодових культур на молочний блиск не від ураження S.purpureum, а від підмерзання дерев і пов'язаного з ним водного та мінерального голодування пагонів та листків. Тому А.І.Боргарт висловив думку, що першопричиною молочного блиску є підмерзання дерев, а поселення і розвиток гриба слід розглядати як вторинне явище, що призводить до повної загибелі дерева.

Слід зазначити, що можливе виникнення так званого несправжнього молочного блиску у зв'язку з нестачею в грунті вапна і неякісним дренажем. У таких випадках відставання у рості й побуріння деревини не спостерігають.

Проти хвороби рекомендується своєчасні вияв і лікування морозовин та механічних пошкоджень захистом і стерилізацією ран, видалення і спалювання уражених молочним блиском гілок. Суцільно уражені дерева знищують, а при виявленні несправжнього молочного блиску вапнують і дренують грунт.