Зустрічається у всіх районах вирощування пшениці. Захворювання проявляється під час викидання колоса. В уражених рослин колосся ніби обгоріле внаслідок утворення чорної маси теліоспор замість квіткових частин і покривних лусочок колосків. Остюки колосків дуже редуковані, не пошкоджений тільки загальний стрижень.

На початку виходу ураженого колоса з піхви листка спорова маса прикрита тонкою прозорою оболонкою, яка потім швидко руйнується, і теліоспори легко розлітаються.

Збудник захворювання — гриб Ustilago tritici Jens. Його теліоспори дрібні, кулясті, кутасті або довгасті, світло-бурі, 5-9 мкм у діаметрі, оболонка їх слабокомочкувата.

Зараження пшениці збудником сажки відбувається під час цвітіння. Потрапивши на приймочку квітки, теліоспори проростають, утворюються диплоїдні гіфи*, які переміщуються по шляху, утвореному пилковою трубкою, або самостійно досягають зав'язі і проникають у насіннєвий зародок. Уражені насіннєві зародки не гинуть, а розвиваються у майже нормальне зерно. Але у зародку такого зерна (у щитку або підсім'ядольному коліні) містяться гіфи гриба. Крім зародка, грибниця може пронизувати перикарпій, насіннєві оболонки, алейроновий шар і ендосперм.

На початку розвитку гриб утворює гіфи з малою агресивною силою. Вони мають дуже тонку оболонку і гомогенну протоплазму. До моменту достигання зерна гриб морфологічно і фізіологічно змінюється. Гіфи трохи роздуваються, стінки їх потовщуються, і в протоплазмі клітин відокремлюються жирові краплі. В такій формі гриб переходить у стан спокою і понад три роки може зберігати життєздатність у непророщеному насінні. На початку проростання насіння він активізується й уражує паростки рослин. Грибниця поширюється дифузно по стеблу, а іноді виявляється навіть у молодих листках. З розвитком колоса гіфи розростаються та потовщуються, стінки їх стають драглистими і, з'єднуючись,

* Гриб Ustilago tritici базидіоспор не утворює і клітини його базидій гетероталічні (роздільностатеві); копуляція відбувається між клітинами в одній і тій самій базидії або між різними базидіями. Прокопульовані клітини базидій дають початок диплоїдним гіфам.

утворюють драглисту масу, у якій поділом диференціюються теліоспори, і замість частин колоса утворюється спорова маса. Спори життєздатні протягом двох годин, а аналоги з колосся, що пізно виколосилося, мають меншу вірулентність.

Сажка дуже шкідлива. Уражені рослини не плодоносять. Маса надземної частини хворої рослини на 30-40% менша, ніж здорової. Існує прихований недобір урожаю. Деякі рослини видужують, але якість і величина урожаю знижується. У рослинах гриб перестає рости при 7-8°С, чим і пояснюється менша ураженість озимої при пізньому і ярої пшениці при ранньому висіванні.

У Ustilago tritici виявлено понад 40 рас, що уражують тверді й м'які сорти пшениці. Підвищену стійкість до летючої сажки мають сорти озимої пшениці Альбатрос одеський, і ярої —Воронезька 6.