Захворювання поширене в Україні. На уражених рослинах утворюються поздовжні темні плями та побуріння, загнивання, відмирання первинних і вторинних коренів, підземного міжвузля, а іноді і основи стебла. Нерідко фузаріозна гниль призводить до зрідження посівів, іноді —білостеблості та пустоколосості.

Збудники хвороби — незавершені гриби роду Fusarium Link., родини Tubercula riaceae, порядку Hyphomycetales, частіше гриби F.culmorum Sacc, F.ayenaceum Sacc, F.oxysporum Schlecht, F.graminearum Schwabe. їх розвитку сприяють відносна прохолода і підвищена вологість з зниженою сонячною радіацією, досить висока концентрація вуглекислоти і низька — кисню, а також слабокисле середовище. У спороложах (піонотах, спородохіях) цих грибів утворюється конідіальне спороношення. Конідії безбарвні, видовжені, зігнуті, серпоподібні або прямі, на верхівці тупі чи загострені, переважно багатоклітинні (макроконідії) — з 4-5 перетинками, розміром 35-64 х 3,3-4,1 або 29-46 х 6,1-7,1 мкм, у деяких видів вони одноклітинні (мікроконідії), розміром 5-18 х 2-6 мкм.

У більшості грибів утворюються безбарвні або жовто-бурі одноклітинні хламідоспори і жовті, коричневі чи сині склероції. Зберігаються гриби на зерні, рештках рослин у грунті у формі грибниці, склероціїв, іноді — хламідоспор. Під час вегетації вони поширюються конідіями.

Зараження рослин у грунті відбувається при температурі від 1 до 35°С (оптимум 13-26°С) і вологості 40-80%. Найбільш інтенсивно коренева система уражується при недостатній вологості грунту або її різких коливаннях. Стійких до хвороби сортів немає. Менше уражуються сорти озимої пшениці Одеська напівкарликова, Киянка, Харківська 90, Ювілейна 75, ярої — Харківська 15 та ін.