Виявлена у Харківській, Полтавській, Чернігівській та інших областях України. За зовнішніми ознаками ця хвороба майже не відрізняється від летючої сажки ячменю, чим пояснюється те, що цей вид сажки ще не виявлено в інших регіонах країни.

Уражений колос звичайно зберігає стрижень, остюки і частково лусочки. Інші його частини руйнуються і перетворюються у порохувату темно-шоколадну спорову масу.

Збудник хвороби — базидіальний гриб Ustilago nigra Tapke порядку Ustilaginales, родини Ustilaginaceae. Його теліоспори кулясті, або майже кулясті, 5,5-7,5 х 6-8 мкм, частіше 6,5-7 мкм в діаметрі, з темно-коричневою оболонкою, що має колючечки. При проростанні теліоспор утворюються членисті базидії з чотирма базидіоспорами, які розмножуються багаторазовим брунькуванням. Ураження рослини відбувається під час проростання зерна.

Зберігається збудник хвороби на насінні у вигляді теліоспор. Відносно менше уражуються сорти ячменю: озимого — Силует, ярого — Харківський 74, Одеський 115 та ін.