Хвороба переважно виявляється у Поліссі України, особливо у роки з прохолодною погодою, в першу половину вегетації рослин. Уражуються листя, піхви, інколи стебла, остюки, колоскові лусочки і навіть випуклі частини зерна. Характерним проявом хвороби є поява лимонно-жовтих довгастих смуг у вигляді пунктирних ліній, що складаються з літніх подушечок патогена — урединій. Іноді ці подушечки розміщуються скупченими групами, утворюючи на листках щось подібне до плям, оточених хлорозом. Пізніше у місцях ураження утворюються темно-бурі або майже чорні подушечки-телії, що не проривають епідермісу.

Збудник хвороби — базидіальний гриб Puccinia striiformis West. Урединіоспори гриба одноклітинні, яскраво-жовтого забарвлення, кулясті, діаметром 15-20 мкм, з безбарвною, колючкуватою оболонкою. Теліоспори довгасто-булавоподібні, двоклітинні, бурі, з короткою безбарвною ніжкою, розміром 30-57 х 16-24 мкм. Розвиток еціальної стадії у P.striiformis поки що не встановлено. Гриб розвивається і зимує в урединіостадії. Оптимальною температурою для проростання урединіоспор жовтої іржі вважають 11-13°С, хоч вони можуть проростати і при температурі, близькій до 0°С.

При cильному розвитку хвороби недобір урожаю зерна може досягати 20%. Відносно менше уражуются сорти ячменю: озимого

— Ажер, ярого — Роланд, Дружба та ін.