Значення.

Сочевиця - культура різнобічного використання - продовольчого, кормового і технічного. Насіння її містить до 35% білка, близько 55% безазотистих речовин, 1,5% жиру, 2,5-4,9% зольних речовин. Має високі смакові якості, швидко розварюється.

З насіння харчова промисловість виготовляє консерви, ковбаси, білкові препарати, шоколад, печиво, супи та ін. Особливо ціниться для продовольчих цілей крупнонасінна сочевиця.

Насіння дрібнонасінної сочевиці в розмеленому вигляді є цінним концентрованим кормом. Застосовується як білковий компонент при виготовленні комбінованих концентрованих кормів. На корм використовують також зелену масу, сіно, солому і полову сочевиці. У соломі міститься до 14% білка і по поживності вона майже така, як добре лугове сіно.

Збагачуючи грунт на азот, сочевиця є одним з кращих попередників для озимих і ярих зернових культур. її можна використовувати як культуру для зайнятого пару.

 

Поширення.

У культурі сочевиця відома за 2 тис. років до н.е. Крупнонасінна сочевиця походить із Середземномор'я, а дрібнонасінна - з Південно-Східної Азії. Тепер поширена в Азії (Індія, Китай, Туреччина), Латинській Америці, в багатьох країнах Європи. Світова площа посівів сочевиці близько 1 млн га.

В Україні сочевиця вирощується на незначних посівних площах. За середньою врожайністю (13-14 ц/га) поступається іншим зерновим бобовим культурам. При високій агротехніці одержують 20-25 ц/га насіння. Високі врожаї сіна забезпечує в сумішах з вівсом та ячменем.