ЗАСТОСУВАННЯ БІОПРЕПАРАТІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ПОМІДОР У ВІДКРИТОМУ  ГРУНТІ

Вдовенко С.А. – доцент Вінницького НАУ

Полутін О.О. – студент IV курсу Вінницького НАУ

В роботі досліджувались біопрепарати азотофіт і фітоцид при вирощуванні помідор в умовах Вінницької області. Вирощувались 4 сорти помідор у відкритому грунті. В результаті проведених досліджень встановлено вплив біопрепаратів на показники біометрії рослини та збільшення урожайності помідор.

Вступ.

Помідор (Licopersicum esculentum) відносять до родини пасльонових. У їжу вживають ягоди в біологічній і технічній стиглості, проте для переробки використовують також червоні, зелені та жовті ягоди. Їх цінність визначається невеликою калорійністю, однак вони також досить корисні для здоров'я людини. Одночасно використання плодів пояснюється високими харчовими, смаковими та дієтичними властивостями, що пов’язані з хімічним складом, який змінюється залежно від сорту і умов вирощування.

Проблематика досліджень. Для отримання високих і сталих урожаїв пасльонових застосовують адаптивні технології, які враховують використання високоврожайних сортів, сучасних механізмів та засобів захисту рослини, особливо тих, які приготовленні на основі біопрепаратів. Т.Б. Лебедєва [3] та О.В. Барбакар [1] рекомендують застосовувати екологічно безпечні біопрепарати у відкритому грунті при виробництві помідор, огірка  та картоплі.

В дослідженнях О.М. Чернявського [6] встановлено, що застосування азотофіту і фітоциду сприяло скороченню вегетаційного періоду помідор на 3 – 5 діб і подовженню тривалості плодоношення до 15 діб. Також найвищий урожай плодів отримано при обприскуванні рослин розчином фітоциду впродовж вегетації нормою 0,25 мл/л води.

Позитивний влив біопрепаратів на врожайність овочевих рослин відмічено у дослідженнях О.Н. Логінова [4]. Найбільш високим він був від застосування біопрепарату «Єлена» при вирощуванні помідор. Прибавка врожаю становила 15%. Також, відзначено позитивний вплив біопрепарату «Азолену». За аналогічний період прибавка врожаю складала 5,4%.

Як вважає Т.Ю. Пархоменко [5] в процесі зберігання обробленого насіння помідор мікробіологічними препаратами БСП та ФМБ 32-3 сорту Шанс в епіфітній мікрофлорі спостерігаються якісні зміни щодо збільшення кількості бактерій. Позитивний їх вплив відзначено на схожості насіння і біомасі проростків рослини після 4 і 12 місяців зберігання. Одночасно, інокуляція насіння і обробка кореневої системи розсади біопрепаратами змінює чисельність мікроміцетів і бактерій в ризосфері помідор.

Результати досліджень В.А. Колтунова [2] за 2010 – 2011 р.р. показали, що строк садіння і обробіток бульб картоплі Фітоцидом і Планзиром істотно впливають на врожайність рослини. При вирощуванні сорту Скарбниця врожайність бульб зменшувалась в середньому на 2,9 – 3,2 т/га залежно від строку садіння, а по сорту Оберіг різниця першого строку посадки і третього становила 7,5 т/га. При обробітку бульб біопрепаратом Планзир загальні втрати зменшились на 4,8 – 7,5% по сорту Скарбниця, а по сорту Оберіг – на 6,4 – 8,8%. Використання біопрепаратів Мізорін та Агріка для передпосівного обробітку картоплі позитивно вплинуло не тільки на загальний урожай, а і на вихід товарної продукції. Досліджувані препарати збільшували товарність на 0,9 – 1,2 т/га [3].

Матеріали та медодика досліджень. Для вивчення впливу азотофіту та фітоциду на величину врожаю помідор у відкритому грунті дослідження проводились на дослідному полі Вінницького НАУ. В досліді застосовували сорти помідор: Ляна, Лагідний, Новичок, Ріо Гранде. Розсаду та рослини  помідор обробляли розчином азотофіту та фітоциду 5 разів: перший – через 10 – 12 діб після пікірування, другий – через 10 – 12 діб після першого обробітку, третій – через 10 – 12 діб після висадки розсади, четвертий і п’ятий – через 10 – 12 діб після попереднього внесення препарату. Концентрація робочого розчину в період вирощування розсади становила 10 мл/ 3л води у випадку азотофіту, і 7 мл/ 3л води у випадку застосування фітоциду, а в період вегетації рослини складала 60 мл/ 10л води у випадку азотофіту та 14 мл/ л при застосуванні фітоциду. За контроль приймався варіант, в якому розсаду і рослини під час вегетації не обробляли препаратами.

Дослід закладено в трьохкратній повторності  методом рендомезованих блоків. При проходженні фаз росту та розвитку рослин застосовувався метод спостережень, а встановлюючи біометричні показники – лабораторний метод. Урожайність помідор в досліді складалась з 9 зборів, які проводились через кожних 7 діб. Величина врожаю кожного збору сумувалась  і перераховувалась в загальну врожайність у т/га.

Результати досліджень. Важливе значення при вирощуванні помідор у  відкритому ґрунті займають показники біометрії рослини. Від їх величини залежить загальна врожайність.  Одержані величини біометрії встановили ефективність застосування препаратів та пристосованість сортів до умов ботанічного саду «Поділля» Вінницького НАУ (табл. 1).

Біометричні показники помідор в досліді

* - контроль

Аналізуючи дані таблиці встановлено, що висота рослин була різною, однак найвищими характеризувався сорт Новичок, де значення їх дорівнювало аж 53,1 см. У даному варіанті, при використанні фітоциду, висота рослин перевищувала висоту контрольного варіанту на 4,1 см. Меншою висотою були рослини по сорту від застосування азотофіту відносно контролю на 5 см. Проте така тенденція впливу біопрепаратів не була характерною для інших сортів помідор. При застосуванні препаратів спостерігається збільшення висоти рослини по сорту Ляна, де різниця з контролем складає 0,5 см при внесенні азотофіту та 3,3 см з внесенням фітоциду. По сортах Лагідний та Ріо Гранде впливу препаратів на висоту рослини не встановлено. Рослини або поступались параметрами контролю, або не відрізнялись від нього.

Сорти помідор характеризувались різною величиною маси плода. Плоди були типовими для кожного сорту, знаходились в технічній степені стиглості без пошкоджень шкідниками та хворобами на початку вегетації та під час масового плодоношення. Найбільше значення маси отримано по сорту Ляна та Новичок. Меншими за вагою плодами характеризувалися сорти Лагідний та Ріо Гранде. При встановленні впливу біопрепаратів маса плода змінювалась. Серед досліджуваних варіантів найбільшим значенням середньої маси продуктового органу характеризувався сорт Ляна при застосуванні фітоциду. Значення маси складало 121,8 г, що на 24,4 г було більше від контрольного варіанту. При внесенні азотофіту значення маси перевищувало контроль на 13,6 г, однак поступалось величиною попередньому варіанту на 10,8 г. Аналогічний вплив препаратів встановлено по сорту Лагідний.

Позитивний вплив азотофіту на збільшення маси плода отримано по сорту Ріо Гранде, де величина перевищувала показник контролю на 7,3 г та варіанту з внесенням фітоциду на 6,6 г. В результаті застосування препаратів по сорту Новичок маса зменшується відносно контролю на 5 г у варіанті з азотофітом та на 12,6 г – від фітоциду.

Біопрепарати впливали і на діаметр плода помідор. Збільшення діаметру встановлено по сорту Лагідний при застосуванні фітоциду та по сорту Новичок від застосування азотофіту. У вказаних варіантах діаметр плода перевищував контроль на 0,9 та 0,8 см відповідно. У інших варіантах діаметр або не відрізнявся від контролю або ж поступався величиною.

Величина діаметру стебла рослини в дослідженнях коливалась від 1,4 до 1,7 см. Найбільшою величиною характеризувались рослини контрольного варіанту сортів Ляна, Новичок, Лагідний, де значення становило 1,6 – 1,7 см. Від застосування азотофіту чи фітоциду діаметр стебла зменшувався. В результаті вирощування сорту Ріо Гранде і використанні біопрепаратів досліджувана величина була однаковою з контролем.

Врожай помідор становили плоди, що формувались на І – ІV китицях. Загальна кількість плодів в китиці не була однаковою: більше їх було в І, а найменше в ІV китиці незалежно від сорту. Аналіз кількості плодів в кожній китиці визначив різний вплив препаратів. Так, у І китиці незалежно від препарату та сорту спостерігається зменшення плодів відносно контролю. У ІІ - ІV китицях теж спостерігається зменшення плодів відносно контролю за виключенням сорту Ріо Гранде. По вказаному сорту їх кількість у ІІ китиці збільшувалась. Очевидно, досліджувані препарати не впливали на процес цвітіння, а відповідно і на формування плодів у верхніх ярусах рослини.

Від застосування препаратів урожайність по сортах змінювалась. В цілому по досліду вона коливалась від 28,3 до 51,9 т/га. Значним збільшенням її характеризувались сорти Ляна та Лагідний від застосування фітоциду. У вказаних варіантах урожайність становила 55,2 т/га та 39,2 т/га, а прибавка складала 10,3 та 11 т/га відповідно. Одночасно, азотофіт теж сприяв у збільшенні врожайності плодів по вказаних сортах на 15 – 19% відносно контролю, проте її величина поступалась варіанту з використанням фітоциду (табл. 2).

Таблиця 2.

Урожайність помідор від застосування біопрепаратів, т/га

* - контроль

Окрім позитивного впливу дослідами встановлено і зменшення врожайності плодів від обробітку біопрепаратами. Так, по сорту Новичок, урожайність була нижчою від контролю на 11 т/га при  використанні азотофіту та на 14,3 т/га – від застосування фітоциду. При обприскуванні рослин азотофітом чи фітоцидом урожайність помідор сорту Ріо Гранде істотно не відрізнялась від контролю.

Серед досліджуваних сортів найвищу врожайність отримано по сорту Ляна, де її величина становила 50,6 т/га. Нижчий показник отримано по сорту Новичок з величиною у 40,3 т/га, а найнижчою – сорти Лагідний та Ріо Гранде.

Висновки.

На основі проведених досліджень можна зробити такі висновки

1.      Біопрепарати впливають на показники біометрії рослини помідор.  На збільшення маси та діаметра плода впливають азотофіт та фітоцид при обробітку сорту Ляна та Лагідний, а також при застосуванні азотофіту  під час вирощування сорту Ріо Гранде. Одночасно, від застосування азотофіту висота рослин, діаметр штамбу та кількість плодів у І – ІV китицях сорту Новичок зменшується.

2.      На величину врожаю найбільше значення виказують сортові особливості рослини. Урожайність помідор, при вирощуванні розсадним способом в умовах Вінницької області, може збільшуватись до 51,9 т/га по сорту Ляна.

3.      Значним збільшенням урожайності помідор характеризувались сорти Ляна та Лагідний від застосування фітоциду, де прибавка складає 10,3 та 11 т/га відповідно. Азотофіт теж сприяє у збільшенні врожайності плодів по вказаних сортах на 15 – 19%.

Список використаних джерел:

1.      Барбакар О.В. Біопрепарати для огірків та томатів / О.В. Барбакар // Насінництво. – №5. – 2008. – с. 1 – 2.

2.      Колтунов В.А. Вплив обробки біопрепаратами на врожайність, товарність, структуру та збереженість бульб картоплі залежно від умов вирощування і строку садіння в зоні Полісся України / В.А. Колтунов, Н.І. Войцешина, В.В. Бородай, Л.Є. Кармазіна, Т.В. Данілкова, А.Ю. Скринько, О.І. Колосніченко // Картоплярство України. – 2003. – с. 35 – 36.

3.      Лебедева Т.Б. Используйте экологически безопасные биопрепараты / Т.Б. Лебедева, Є.В. Надежкина// Картофель и овощи. – №1. – 2009. – с. 8 – 9.

4.      Логинов О.Н. Биопрепараты для томатов в защищённом грунте / О.Н. Логинов, Е.В. Свешникова, Е.Г. Пугачева, А.М. Шарафутдинов, Н.Н. Силищев // Растениеводство. – №13. – 2002. – с. 7 – 8.

5.      Пархоменко Т.Ю. Особенности применения биопрепаратов при выращивании томатов / Т.Ю. Пархоменко // Агроекологічний журнал. – №2. – 2003. – с. 47 – 51.

6.      Чернявський О.М. Урожайність і якість плодів помідора залежно від впливу регуляторів росту рослин [Електронний ресурс] / О.М. Чернявський // Режим доступу: http://udau.edy.ua/library.php?pid=1809.